Міжнаро́дний жіно́чий де́нь (англ. International Women's Day), повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — щорічне феміністське свято, символ боротьби за права людини для жінок, проти сексизму та гендерної нерівності, що відзначається 8 березня. Найзначніша з феміністичних дат.
Уперше відзначався 28 лютого 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки як «Національний день жінки». Наступного року, натхненні американським прикладом, учасниці Другої міжнародної соціалістичної жіночої конференції в Копенгагені вирішили щороку за зразком Міжнародного дня праці відзначати «День жінок», присвячений у першу чергу боротьбі за здобуття жінками виборчих прав . 19 березня 1911 року в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині й Швейцарії уперше відбувся Міжнародний жіночий день, який протягом наступних кількох років відзначався в різні дні наприкінці лютого чи на початку березня . З початку 1920-х років у Радянському Союзі затвердилась дата 8 березня, оскільки саме в цей день 1917 року з демонстрації робітниць почалась Лютнева революція. Відтоді день відзначався переважно в країнах колишнього «радянського блоку» , доки його у 1967 році не взяли на озброєння феміністки другої хвилі . У 1977 році Генеральна Асамблея ООН запропонувала відзначати 8 березня «Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир».
У деяких країнах, у яких відзначається день, жінкам дарують квіти та подарунки. Цей жест феміністки знаходять недоречним, оскільки вважають, що день повинен привернути увагу до гендерної нерівності. У деяких країнах відзначається подібно до західноєвропейських свят — Дня матері й Дня Валентина. Окремі діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають Міжнародний жіночий день з огляду на його «політичне походження».
До сих пор вопрос «у кого больше вычислительных мощностей» (их измеряют в петафлопсах — это миллионы миллиардов элементарных операций в секунду) сводился, по сути, к вопросу «чей машинный зал больше». На него отвечает TOP500 — обновляемый дважды в год рейтинг пяти сотен самых мощных ЭВМ планеты. У лидера последнего рейтинга, китайского «Тяньхэ-2», 3 120 000 процессорных ядер (для сравнения: у рядового ноутбука — 2–4, реже 8). Чемпионы берут количеством. Но скоро все может — и должно — поменяться.
В августе 2014 года IBM показала журналистам нейронный чип TrueNorth. Пластинка размером со спичечный коробок похожа на сотни других микросхем. Что в ней необычного? То, что она имитирует работу мозга. И походя решает проблемы, с которыми живой мозг справляется лучше традиционных компьютеров. Например, в режиме реального времени распознает видео дорожной камеры, выхватывая оттуда машины, пешеходов и велосипедистов.
Кроме нейрочипа, старую иерархию обещают встряхнуть квантовые компьютеры. Теория говорит, что они умеют отвечать на очень узкий круг вопросов — но зато таких, которые запросто могут отнять у лидеров TOP500 тысячи лет машинного времени. Канадская компания D-Wave, которая выпустила в продажу две первые модели — D-Wave One и D-Wave Two, — уже открыла совместную лабораторию с
Кому нужны еще более мощные суперкомпьютеры, что поменяют квантовые процессоры и нейрочипы и близко ли искусственный интеллект — эти вопросы прокомментировал Борис Шабанов, заместитель директора Межведомственного суперкомпьютерного центра Российской академии наук.
