Объяснение:
Відповідь:
Помилки та причини їх появи на етапах життєвого циклу
Помилка - це стан програми, при якому генеруються неправильні результати. Причиною помилок є недоліки в операторах програми або в технологічному процесі її розроблення, що призводить до неправильного перетворення вхідної інформації у вихідну. Дефект у програмі виникає внаслідок помилок розробника. Він може міститися у вхідних або проектних специфікаціях, текстах кодів програм, в експлуатаційній документації тощо. Відмова - це неможливість виконувати функції, визначені вимогами й обмеженнями. Вона виникає внаслідок таких причин:
o помилкової специфікації або пропущеної вимоги (специфікація точно не відображає припущення користувача);
o наявність вимоги, яку неможливо виконати на цій апаратурі і ПЗ;
o помилки у проекті програми (приміром, базу даних спроектовано без захисту від несанкціонованого доступу користувача, а захист потрібен);
o помилки в алгоритмі.
Помилки у ПЗ можна класифікувати відповідно до їхнього розподілу за етапами життєвого циклу і джерел їхнього виникнення:
1) ненавмисне відхилення розробників від робочих стандартів або планів реалізації;
2) специфікації функціональних та інтерфейсних вимог без дотримання стандартів розроблення;
3) недосконала організація процесу розроблення.
Помилки можуть виникати під час розроблення програмного забезпечення на різних етапах життєвого циклу. Розглянемо детальніше ці етапи.
1. Етап аналізу вимог. У визначенні вхідної концепції системи та опису вхідних вимог замовника виникають помилки аналітиків, коли вони формулюють специфікації верхнього рівня і будують концептуальну модель ПрО.
Характерні помилки:
o неадекватність опису специфікаціям вимог кінцевих користувачів;
o некоректність специфікації взаємодії програмного забезпечення із середовищем функціонування або з користувачами;
o невідповідність вимог замовника окремим і загальним властивостям програмного забезпечення;
o некоректність опису функціональних характеристик;
o незабезпеченість інструментальними засобами підтримки всіх аспектів реалізації вимог замовника тощо.
2. Етап проектування компонент. Помилки під час проектування компонент можуть виникати при описі алгоритмів, логіки управління, структур даних, інтерфейсів, логіки моделювання потоків даних, форматів введення-виведення тощо. В основі цих помилок лежать дефекти специфікацій аналітиків та помилок проектувальників.
Помилки можуть виникати під час:
o визначення інтерфейсу користувача із середовищем;
o опису функцій (неадекватності формулювань у проекті мети та завдань окремих компонентів, що виявляються при перевірці проекту);
o визначення процесу опрацювання інформації або зв'язків між процесами (наслідок некоректного визначення взаємозв'язків компонентів та процесів);
o визначення даних і їх структур для окремих компонент та програмного забезпечення, що в цілому некоректно задані;
o опису алгоритмів модулів та їхньої логіки, що некоректно визначені в поданому проекті модуля;
o визначення умов виникнення можливих помилок у програмі;
o порушення прийнятих для проекту стандартів та технологій
с давних времен человек и природа тесно взаимосвязаны. в древности первобытные люди полностью зависели от окружающей среды. не понимая сути происходящих природных явлений, люди возводили их в ранг богов. так, и огонь, и вода, и земля, и деревья, и воздух, и гром с молнией считались божествами. чтобы умилостивить их, люди совершали ритуальные жертвоприношения.
но шло время, человек эволюционировал, совершенствовался его мозг. люди научились добывать огонь, строить жилища, создавать орудия труда. человек не только завоевывал свое место среди других племен, но и вознамерился подчинить саму природу.
вопрос взаимодействия с окружающей средой актуален и сегодня. провозгласив себя царем среди всех живых существ, человек забыл, что сам является частью природы, венцом ее творения. и вместо продолжает вести себя агрессивно. ни для кого не секрет, сколь пагубно сегодня сказывается на окружающем мире деятельность человека.
кощунственное, потребительское отношение к сокровищам планеты может иметь действительно катастрофические последствия. ежегодно вырубаются огромные площади лесов, а ведь леса — это легкие планеты, к тому же их уничтожение ведет к уменьшению, а иногда и к исчезновению различных видов животных и растений. куда подевались чистые источники? в воду сбрасываются тонны отходов, и ее опасно не только пить, но даже просто купаться в ней.
воздух отравляют выхлопы миллионов автомобилей, ядовитые выбросы заводов. над стоит такой смог, что по ночам иногда трудно различить на небе звезды. утешает, что еще остаются экологически чистые районы, не тронутые «цивилизацией». например, приезжая в заповедник аскания-нова, мы наслаждаемся чистым воздухом, пронизанным пьянящим запахом степных трав.
человек забывает, что запасы в недрах планеты когда-нибудь иссякнут, и продолжает хищнически добывать полезные ископаемые. и это при том, что ученые уже давно говорят о возможности использования энергии солнца, ветра, приливов и отливов.
создается впечатление, что все забыли о том, что человек не может существовать вне природы. ведь он живет на земле, ест ее плоды, дышит воздухом, пьет воду. и при этом так мало заботится о сохранении среды своего обитания!
хочется вспомнить о том, что в древности люди бережно относились к природе. мы можем судить об этом по дошедшим до нас сказкам, мифам, преданиям, песням, пословицам и поговоркам. важно, чтобы современные дети имели возможность приобщиться к этой сокровищнице. и я считаю, что ведущую роль в этом играет семья и школа. в детстве родители знакомят ребенка с окружающей средой, приучают бережно относиться к ней, заботиться о животных и растениях. в школе любить и уважать природу дети учатся на уроках природоведения и валеологии.
нужно помнить о том, сколько радости дарит нам окружающий мир: распускающийся бутон, шелест дождя, сияние солнца, зелень листвы — как это можно не любить? мы и природа — одна большая семья и должны жить дружно.
