Індіана Джонс та перстень Цзунь-Си Написати функцію maze_controller(mr), єдиним аргументом якої є вже ініціалізований (перевіряльником) об'єкт класу MazeRunner. Функція нічого не повертає, але в результаті її виконання робот має бути переведений в поле лабіринту, де знаходиться артефакт -- тобто після виклику функції maze_controller(maze_runner), метод об'єкту maze_runner.found() повинен повертати True.
Прямий доступ до зображення лабіринту заборонено.
Ваш розв'язок повинен містити лише функцію maze_controller і нічого крім неї. Жодного введення або виведення даних крім взаємодії з переданим об'єктом бути не повинно. Об'єкт керування роботом створюється та ініціалізується автоматичним перевіряльником поза межами вашої функції.
Як завжди, для коректної роботи тестувальника ваш код не повинен містити коментарів, кирилиці, перевірок на те, чи є програма головним модулем, підключення нестандартних модулів, функції exit().

у сучасному світі виникла велика кількість нових явищ, які мають на людину великий вплив. одним з таких є інтернет. інтернет, напевно, став займати дуже важливе місце в житті кожної людини. він стосується всього, що має відношення до будь-якої інформації або обміну нею. в інтернеті сьогодні сидять усі – починаючи від школярів і закінчуючи людьми похилого віку, він корисний для всіх. однак далеко не факт, що інтернет дає одну лише користь. до всіх явищ, в тому числі і самих корисних, слід ставитися з належною часткою критики, тому я пропоную розглянути ризики, пов’язані з впливом інтернету на людину.

по-перше, є чисто фізіологічний ризик. інтернет вимагає уваги, а увагу далеко не так просто приділити, якщо ти знаходишся в русі. отже, інтернет змушує тебе сидіти на одному місці і не рухатися. а це загрожує виникненням проблем зі здоров’ям. тому людина не повинна поринати в інтернет з головою. потрібно залишати місце для активної спортивної діяльності, спілкування з іншими, будь-якого руху. в іншому випадку можна отримати серйозні проблеми і пошкодувати про те, що проводив так багато часу за комп’ютером.

Язык Паскаль был создан Никлаусом Виртом в 1968—1969 годах после его участия в работе комитета разработки стандарта языка Алгол-68. Язык назван в честь французского математика, физика, литератора и философа Блеза Паскаля, который создал первую в мире механическую машину, складывающую два числа.

Блез Паскаль появился на свет 19 июня 1623 года в городке Клермон-Ферран на юге Франции.

в 1640 году свет увидел «Опыт теории конических сечений», ставший основополагающим трактатом для дальнейших трудов в области геометрии.

в 1642 году Блез занимался разработкой чудо-аппарата. Его арифмометр, сделанный по принципу античного таксометра, выглядел как ящик с многочисленными шестеренками и позволял производить расчеты с шестизначными числами, а подсчет производился в полуавтоматическом режиме.

В конце 1646 года Блез Паскаль, узнав о трубке, изобретенной Торричелли, стал увлекаться физикой. Ученый начал ставить эксперименты, доказывая, что гипотеза Аристотеля о «боязни пустоты» имеет пределы.

Блез видоизменил этот эксперимент и сделал заключение, что верхняя часть трубки не наполнена парами химического вещества, тонкой материей или иной субстанцией. Результаты своей работы Паскаль опубликовал в трактате «Новые опыты, касающиеся пустоты», а далее стремился прийти к выводу, что столбик с ядовитым металлом удерживается давлением воздуха.

Кроме того, Блез Паскаль выпустил в свет рукопись «Трактат о равновесии жидкостей» (1653), сформировал идею гидравлического пресса и установил основной закон гидростатики, опровергнув учение древнегреческого философа.

в 1652 году удостоился признания и славы, презентовав свою суммирующую машинку шведской королеве Кристине.

Умер в 1662 году, Париж, Франция.