Частная собственность на землю за и против​

Объяснение:

Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від московської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Так як попередні документи такого призначення попередніх виборів не збереглися, а цей документ супроводив вибори гетьмана декілька століть і є звичаєвим правом «Країни Козаків — України», то Договір-Конституція Пилипа Орлика є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією.

Таким чином, конституцію було прийнято 5 (16) квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер.

Римская империя завоевывала вражеские территории не тольео чтоб расширяться, но и ради стратегических локаций и полезных ископаемых. Например Цезарь захватил галлию и покорил 200 племен не просто так а ради огромного колличества золотых рудников, представляющих экономический подъем для рима. Подчиненные племена были либо стерты с лица земли, либо насильно подчинены и набранны в союзничейские войска, но не в легионы, так как легионерами могли быть только граждане рима. В дальнейшем уничтожая вражеское племя за племенем они строили крепости, которые превращались в города. Римляне в силу своего могущества решали максимально расширять свои границы и отправились во все незахваченные территории. Поводов для расширения было много, будь то протектораты и сатрапии, то захваты вражеских территорий, то полезные ископаемые, то стратегическая местность, то отклик на союзника и т.д. но римляне были предателями. Большинство своих союзников они захватили предав их или попрусту не откликнулись на союзника и союзник был уничтожен врагом.