ответ:Готика - это период в развитии средневекового искусства, охватывающий почти все области материальной культуры и развивающийся на территории Западной, Центральной и отчасти Восточной Европы с XII по XV век. Готика пришла на смену романскому стилю, постепенно вытесняя его. Хотя термин "готический стиль" чаще всего применяется к архитектурным сооружениям, готика охватила также скульптуру, живопись, книжную миниатюру, костюм, орнамент и т.д.
Эволюция готики.
Готика зародилась в XII веке на севере Франции, в XIII веке она распространилась на территорию современных Германии, Австрии, Чехии, Испании, Англии. В Италию готика проникла позднее, с большим трудом и сильной трансформацией, приведшей к появлению "итальянской готики". В конце XIV века Европу охватила так называемая "интернациональная готика". В страны Восточной Европы готика проникла позднее и продержалась там чуть дольше - вплоть до XVI века. К зданиям и произведениям искусства, содержавшим в себе характерные готические элементы, но созданным в период эклектики (смешение разных стилей различных культур) ,в середине XIX века, и позднее, применяется термин "неоготика". В 1980-е годы термин "готика" начал применяться для обозначения субкультуры ("готическая субкультура"), в том числе музыкально направления ("готическая музыка"). Слово происходит от итальянского gotico - непривычный, варварский. Сначала это слово употреблялось в качестве бранного. Следует заметить, что многие считают, что название стиля произошло от Goten - варвары.
Александр III Великий, король Македонії та завойовник Перської імперії вважається одним з найбільших військових геніїв усіх часів. Він був натхненником для пізніших завойовників, таких як Ганнібал, римлян Помпей і Цезар, Наполеон. Він був сином Філіппа II, короля Македонії.
Александр Македонський, попри його молодий вік, був дуже мудрим царем. Його життя оповите великою кількістю легенд, з яких ми можемо почерпнути факти про нього. До прикладу, що стосується даного питання. Коли Александр вислуховував когось, особливо, якщо мова йшла про певний конфлікт, то він прикривав долонею одне вухо. Коли його запитали: «навіщо ти це робиш?» він відповідав, що залишає це вухо для обвинуваченої сторони.
Це характеризує його, як дуже мудрого та справедливого правителя. Адже у цій ситуації він не тільки хотів почути протилежну точку зору, але й спонукав розповідача історії не брехати йому. Доповідач, знаючи, що Александр Македонський з насторогою підходить до будь-якого питання, думав двічі, чи варто йому обманювати чи говорити неправду для македонського правителя. Саме такими врівноваженими діями, а не тільки жагою до захоплень, Александр Македонський досяг поваги до своєї особистості, як від його оточення, так і від зовнішніх гравців.
