ответ:1. Скільки років минуло від створення імперії в Давньому Римі?
Відповідь:
Імператор Октавіан Август правив Римом від 30 р. до н. е. до 14 р. н. е. Фактично з цього року була створена Римська імперія.
30+2015=2045 років минуло від створення Рим. імперії
2. Витлумачте поняття: принцепс, імператор, префект, меценат.
Відповідь:
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Объяснение:
Согласен с Еленой Голубевой: наибольшую роль в генезисе русских сыграли финно-угорские племена (Пермиа, Эрзия, Тэвериа, Мордва, Мещера, Вепсиа, Коми и прочие) , что генетически русских роднит с современными финнами (Суомиа) , эстонцами (эстиа) , венграми.. . Даже на названии страны это оставило отпечаток: Русь в произношении стала "Россиа".
Беларусы в свою очередь произошли от смешения славян с балтскими племенами (Ятвяги, Пруссы, Курши, Дайнова) , проживавшими во времена так называемой "Киевской Руси" на большей территории современной Беларуси и славянизированными в последующие столетия (в тот же период, когда славянизировалось финно-угорское население европейской части современной России) . Это кстати отразилось и на белорусском языке как в плане лексики, так и в плане произношения (то же "дзеканье" является типичным балтизмом) .
На вид же финны, венгры, русские, латиголы (латвийцы) , земиголы (литовцы) и беларусы - белые европиоиды, тоесть вполне одинаковы с точки зрения Китайцев. =)
Ну а если уж так интересуют различия, то русским более присущи округлые черты лица, широкие носы. У беларусов черты лица более острые, узкий прямой нос, бледная кожа, сероватый оттенок глаз (чаще всего серо-голубой) , пепельный цвет волос (как его называют, цвет "гнилой соломы"). Средний рост у беларусов больше. Есть и определенные (сказал бы даже, значительные) различия в темпераменте. Темперамент беларусов можно описать одним единственным словом - партизаны. Совестливые, аккуратные, любят порядок, но свои эмоции не выплескивают, а проявляют сбалансированно, продуманно "из леса". Со стороны это кажется покорностью и смиренностью, пока не повернешься спиной - удобного случая они всё-равно дождутся. Русские много более прямолинейны и бесхитростны в своей эмоциональности. Как говорят, "душа на распашку"
