У 1474 р. наступник араґонського престолу Фердинанд узяв шлюб із королевою Кастилії Ізабеллою. 1479 р., коли Фердинанд вступив на престол Араґону, вважається датою об’єднання двох королівств у єдину Іспанію. А втім, процес реального об’єднання Кастилії та Араґону розтягнувся надовго. Обидві частини держави суттєво різнилися. Фердинанд та Ізабелла активно взялися до формування єдиної держави із сильною центральною владою. Різні за характером, вони були єдині у своєму релігійному фанатизмі та прагненні до абсолютної влади. Усе, що заважало цьому, підлягало знищенню: іновірці, місцеві вільності, комунальні права, привілеї дворян тощо. Монархи активно підтримували священну інквізицію. Після зміцнення влади і наповнення скарбниці Фердинанд та Ізабелла приступили до вирішення останнього завдання Реконкісти — завоювання Ґранади — володіння мусульман на крайньому півдні Піренейського півострова.
Після нетривалої війни 2 січня 1492 р. над сторожовою вежею двору ґранадських емірів було піднято іспанський прапор. Умови капітуляції емірату були для арабського населення сприятливими. Вони зберігали свою землю та віру. Проте із моменту завоювання всі обіцянки почали порушуватися. На землях Ґранади шаленіла інквізиція, почалося насильницьке хрещення. У 1502 р. королівське подружжя видало указ, згідно з яким кожен мавр чи єврей повинен був або хреститися, або залишити Іспанію. Цей указ започаткував масовий виїзд із Іспанії мусульман та іудеїв, що призвело до занепаду торгівлі, ремесел, сільського господарства, до знелюднення багатьох теренів.
Ціною об’єднання Іспанії стали сотні тисяч вигнанців та економічний занепад багатьох районів. Ці негативні наслідки на той час не були такими відчутними, вони проявилися дещо пізніше, бо саме тоді Колумб відкрив Америку, з якої до Іспанії ринуло стільки золота і срібла, що занепад економіки нікого особливо не схвилював.
1. Для данной модели характерна гуманизация социального регулирования.
2. Важную роль играет корпоративное движение, которым охвачено 50% населения. Большая часть кооперативного сектора имеет федеральную организационную структуру, Ведущая роль в кооперативном движении принадлежит потребительской и сельскохозяйственной кооперации. Они осуществляют основную часть всей многообразной деятельности по производству товаров и услуг, организации их распределения.
3. Главным критерием эффективности этой модели выступают социальные факторы. Данную модель отличает особая развитость всеобщей системы социальной защиты и защищенности граждан, наименьшая острота проблем безработицы и бедности, меньшая дифференциация личных доходов. Высокие социальные расходы государства позволяют обеспечивать всему населению действительные, действенные гарантии социального страхования, доступность различных видов медицинского обслуживания и образования.
4. Шведская модель организации рыночной экономики государств обеспечивала этой стране благоприятное развитие экономической и политической жизни на протяжении достаточно длительного времени, при этом не испытывая никаких социальных потрясений либо глубоких политизированных конфликтов, одновременно обеспечивая населению высокий уровень жизни и предоставляя социальные гарантии для подавляющего большинства граждан страны.
5. К числу специфических факторов, присущих именно Швеции, надо отнести неизменный внешнеполитический нейтралитет с 1814 г., исторические традиции мирных перехода к новой формации, неучастие в обеих мировых войнах, рекордное по продолжительности пребывание у власти Социал-демократической рабочей партии Швеции.
