1)В 6 в. до н.э. против саков выступил царь Кир Ахеменидов, до этого он подчинил территории от Ирана до Средиземного моря. Армия персов была разгромлена сакским войском во главе с царицей Томирис. Сам царь Кир был убит.
2)В 519 - 518 г до н.э. поход против саков организовал Дарий 1. Существует легенда о подвиге сакского пастуха Ширака, он явился в лагерь персов и сказал, что будет их проводником и сможет вывести их в тыл сакского войска. Через семь дней Ширак, завёл персов в пустыню. Дарий сумел сохранить армию, но поход был сорван.
3)В 329 - 327 г до н.э. Александр Македонский организовал походы в Среднюю Азию. Борьбу саков против Александра , возглавил Спитамен. Почти 3 года он вёл партизанскую войну (мелкие набеги). Тем самым , по одной из версий, преградил дальнейшее продвижение войска Александра Македонского на восток. (вторая версия, что Греки считали что поскольку дальше места были пустынные, а следовательно малообитаемые.
Объяснение:
Объяснение:
Складова частина давньоруської культури. Поряд із цим мала власні самобутні риси та оригінальність.
Довела свою життєздатність, збагачуючись як у результаті внутрішнього розвитку, так і через вплив культур інших країн, не втрачаючи при цьому східнослов’янської специфіки.
Місце Галицько-Волинської Русі в історії української культури значною мірою визначалося особливостями соціально-економічного і політичного розвитку краю.
Важливу роль у політичному і культурному житті Галицько-Волинської держави відігравала церква.
Місце Галицько-Волинські землі були одним з основних шляхів поширення на Русі пам’яток старослов’янської писемності великоморавського (або давньочеського) і давньопольського походження.
Місцевий іконопис на Галичині та Волині розвивався під впливом київського, який тут високо цінувався.
У зодчестві краю традиції Русі поєднувалися з польським і чеським впливом та елементами романської архітектури.
Відчутний вплив на оборонну архітектуру Галицько-Волинської держави справили західні сусіди – Польща і Південна Німеччина. Імовірно, що виконавцями західних за стилем споруд були німецькі колоністи та інші іноземці, що оселялися в містах Галичини і Волині.
За рівнем культурного розвитку протягом століття після монгольської навали Галицько-Волинська Русь не відставала від сусідів, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.
