У першій половині ХІХ ст. економіка Наддніпрянської України зберігала аграрний характер. у її сільському господарстві працювало близько 95 % на початку і 89 % населення в середині століття.
Близько 75 % усієї оброблюваної землі перебувало у приватній власності поміщиків. Головними виробниками сільськогосподарської продукції були селяни, котрі за своїм правовим становищем поділялися на дві основні групи:
Поміщицькі селяни або кріпаки перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків. Поміщицькі селяни чисельно переважали на Правобережжі;
Державні селяни належали казні й офіційно називалися вільними сільськими обивателями”. Вони були особисто вільними і вели власне господарство. Державні селяни переважали на Півдні й Лівобережжі.
