Демокра́тия — политический режим, в основе которого лежит метод коллективного принятия решений с равным воздействием участников на исход процесса или на его существенные стадии. Хотя такой метод применим к любым общественным структурам, на сегодняшний день его важнейшим приложением является государство, так как оно обладает большой властью. В этом случае определение демократии обычно сужают до одного из следующих признаков:
1. Назначение лидеров управляемыми ими людьми происходит путём честных и состязательных выборов
2. Народ является единственно легитимным источником власти
3. Общество осуществляет самоуправление ради общего блага и удовлетворения общих интересов
Народное правление требует обеспечения ряда прав для каждого члена общества. С демократией связан ряд ценностей: законность, равенство, свобода, право на самоопределение, права человека и др.
Тоталитари́зм (от лат. totalis — весь, целый, полный; лат. totalitas — цельность, полнота [1][2]) — политический режим, стремящийся к полному (тотальному) контролю государства над всеми аспектами жизни общества.
Тоталитаризм с точки зрения политологии — форма отношения общества и власти, при которой политическая власть берёт под полный (тотальный) контроль общество, полностью контролируя все аспекты жизни человека [3][4]. Проявления оппозиции в любой форме жестоко и беспощадно подавляются или пресекаются государством. Также важной особенностью тоталитаризма является создание иллюзии полного одобрения народом действий этой власти.
Міграційні процеси переїзду за своїми причинами можна об'єднати у дві великі групи:
добровільні (трудова, навчальна, етнічна, шлюбна, кліматична, договірна міграція тощо);
вимушені (екологічні міграції, насильницькій виїзд, втеча населення в результаті воєнних дій та міграції з політичних мотивів). За реалізації міграції поділяються на організовані і індивідуальні.
Зовнішні міграції класифікують також за принципом легальності (легальні та нелегальні) і за статусом мігрантів. Як окремі категорії учасників міграційного процесу вирізняються:
особи, що переїжджають на постійне проживання;
трудові мігранти, які переїжджають на роботу за контрактам (на строк дії контракту);
висококваліфіковані спеціалісти
працівники транснаціональних компаній та спільних підприємств, які за характером діяльності переїжджають з країни в країну;
нелегальні трудові мігранти;
особи, що шукають політичного притулку, біженці.
Объяснение:
