Но когда казачьи полки уже шли походным маршем в направлении «жемчужины британской короны», Индии, а Наполеон предвкушал успехи франко-русского союза и строил новые планы, Европу поразила неожиданная новость — Павел I мертв. В официальную версию об апоплексическом ударе, якобы лишившем Павла жизни в ночь на 12 марта, никто не поверил. Ползли слухи о заговоре против императора, случившемся при поддержке цесаревича Александра и английского посла. Бонапарт воспринял это убийство как удар, нанесенный по нему англичанами. Незадолго до этого его и самого пытались убить, и он не сомневался, что за этим стоит Англия. Александр I понимал, что окружение ждет от него политики, кардинально отличающейся от отцовской. Это подразумевало и разрыв с Францией, и возврат к проанглийскому политическому курсу. Практически сразу войска, двигавшиеся в сторону Индии, были остановлены. И все же Наполеон еще долгое время будет стремиться к союзу с Россией, без которой не могла решиться судьба Европы.
Объяснение:
1)Відносини і боротьба з монголо-татарами
Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.
2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.
3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.
4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу
5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.
