цели: 1. подвести учащихся к пониманию причин усиления королевской власти в и причин появления парламента;
2. продолжать формирование умений сравнивать однотипные процессы, события, самостоятельно формулировать выводы и обосновывать их фактами из источников, работать по карте;
тип: комбинированный урок;
план: 1. нормандское завоевание и его последствия;
2. реформы генриха ii;
3. борьба короля и феодалов. великая хартия вольности;
4. создание парламента;
оборудование: 1. презентация;
2. карта;
термины и персоналии: вильгельм i завоеватель, битва при гастингсе, «книга страшного суда», генрих i, генрих iiплантагенет, «щитовые деньги», суд присяжных, шериф, графство, иоанн безземельный, великая хартия вольностей, «бешеный совет», симон де монфор, парламент;
ход урока
i оргмомент
ii проверка
заполните пропуски в предложениях (10 человек)устный ответ – каковы причины образования централизованного государства во франции?iii изучение нового материала
процесс объединения централизованного государства происходил не только во франции, но и в других странах. в каждой стране он имел свои особенности. так, в , где, кстати сказать, объединение началось раньше, чем во франции, оно было связано с так называемым нормандским завоеванием.
1. нормандское завоевание и его последствия
в 1066 году герцог нормандский вильгельм высадился с рыцарским войском в , разгромил короля герольда в битве при гастингсе.
работа с картой в атласе
он вошел в лондон и был коронован как вильгельм завоеватель. конечно, он хотел своих воинов. поэтому он отбирает у феодалов земли и раздает их своим рыцарям. новым хозяевам нужна сильная власть, которая могла бы в удержании покоренного государства. первое, что сделал новый король – он провел перепись всего населения . результаты ее вошли в книгу под названием «книга страшного суда» (1086). теперь всех жителей государства и все земельные владения взяты на учет.
? итак, каковы же последствия нормандского завоевания?
- усиление королевской власти и начало образования централизованного государства (крупные земельные владения короля и прямая вассальная зависимость феодалов от короля);
- усиление феодального гнета (перепись населения, закрепощение крестьян, рост налогов и повинностей);
2. реформы генриха ii
после нормандского завоевания первой стала являть собой образ централизованной монархии в правление таких королей как генрих i и генрих ii плантагенет.
во времена правления генрих ii были проведены важные реформы.
работа с текстом учебника, стр. 156-157 + заполнение таблицы
Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.
