Объяснение:
В сельском хозяйстве России того времени капиталистический уклад, как и в промышленности, не зашел далеко в своем развитии. Почти везде применялась трехпольная система земледелия с обычными деревянными орудиями, которые почти не изменились с столетия. Современник писал о них: «Нельзя ничего дешевле себе представить, как российское пахотное орудие..., но то неудобство, что земледелец такими орудиями может взорать (вспахать.— Ред.) только поверхность пашни и что едва покрывает землею посеянные семена» '.
Крупного капиталистического земледельческого хозяйства в России первой трети XIX в. еще не было. Ради обогащения и упрочения своих позиций многие помещики старались «рационализировать» свое хозяйство, использовать идеи передовой агрономии, по-новому организовать свои взаимоотношения с крестьянами, иногда лишая их средств производства, иногда, наоборот, предоставляя им относительную самостоятельность с переходом фактически к договорным отношениям со своими крестьянами.
На думку професора кафедри політології та державного управління Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Оксани Ярош Магатма Ганді – взірець того, як можна не зраджувати власним принципам і жити так, як пропагував.
12 серпня 1930 року розпочався соляний марш, а сіль стала символом свободи, адже нею платили податок. Махатма Ганді йшов 74 дні разом із своїми 78 учнями, подолавши 300 км, виголошуючи промови, де закликав носити національний одяг, заборонити дитячі шлюби, до негріховного життя. І однією із акцій було порушення діючого соляного закону.
Англія таки почала переговори з індійським народом, а 15 серпня 1947 року Індія отримала незалежність. Коли 30 січня Ганді вбили, його проголосили Єдиним рятівником нації, який приніс Індії свободу.
