Страны не распадались, распадались антифранцузские коалиции.
Всего их было семь.
Первая коалиция распалась после выхода из неё Российской империи (после смерти Екатерины II Павел I расторг соглашение, объяснив это тем, что Россия не имеет средств для ведения войн)
Вторая коалиция распалась опять таки после выхода из неё Российской империи (опять Павел I расторг договор).
Третья коалиция распалась после разгрома её войск Наполеоном под Аустерлицем.
Четвёртая распалась в ходе неудачных действий во время русско-прусско-французской войны 1806-07, завершившейся Тильзитским миром 1807 года.
Пятая распалась после победы французских войск при Ваграме (1809)
Шестая распалась в связи с низложением Наполеона.
В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).
Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.
Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.
Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище
Объяснение:
