О развитии городов того времени свидетельствует появление монументальных сооружений, таких как мавзолей Айша-биби, Карахана, Бабаджа-хатун, находившихся в Таразе, мавзолей Сылтам — в низовьях Сырдарьи, мавзолей Домбаул — в Центральном Казахстане. Архитектура городов Казахстана тесно связана с зодчеством предшествующего времени. Материалом для постройки домов главным образом служили сырцовый кирпич, песок и дерево) Наружные стены крупных зданий и замков зачастую облицовы-ваись фигурными терракотовыми плитками.
Для своего времени города отличались высоким уровнем благоустройства. Дома имели канализационную и отопительную системы. Обычным для быта крупных городов были водопроводы. Сооружали подземные сводчатые тоннели, уложенные керамическими трубами. В каждом городе имелась общественная баня. Археологи отмечают высокую культуру горожан в строительстве бани.
В заключение выделим несколько основных моментов, особенностей городов средневековья Казахстана:
во-первых, казахстанские города были неразрывно связаны с мевым миром и не могли существовать без последнего;
во-вторых, часть населения города занималась отгонно-пастбищным скотоводством, проводя лето вне городского округа, на летних кочевьях;
в-третьих, города возникли прежде всего как административно-торговые центры, а не торгово-ремесленные, как в Европе или на Руси. Величина и значение города определялись не только удобным местоположением, но и административной ролью.
Объяснение:
Руська правда виступала за особисте звільнення селян і наділ їх землею (суспільна земля), адже «земля є власністю всього роду людського». Проте, не відкидався принцип приватної власності на землю. Земля поділялася на:
Фонд суспільних земель, частково конфіскованих у поміщиків, частково ревізованих з державних земель. Земля могла бути продана, селянин – отримати достатній для прожиття наділ (вперше розподіл за трудовою нормою);
Фонд приватновласницьких земель, які є недоторканими і можуть продаватися-купуватися, даруватися, успадковуватися, оброблятися найманою працею.
Конституція розглядала 3 варіанти:
Наділення селян землею;
Залишити їх без землі;
Дати присадибну ділянку + 2 десятини польової землі (для поміщицьких селян), за державними і удільними селянами залишалася та земля, якою вони володіли.
Тобто, більш цікавою для селян могла б виявитися програма Пестеля.
18. ... З питання державного устрою Росії.
19. Повстання 14 грудня 1825 р. Оцінка руху декабристів.
- Після смерті Олександра І склалося міжцарствування. Тому керівники Північного товариства вирішили, що повстання треба прийняти в момент складання присяги Сенату Миколі І. Повсталі хотіли примусити прийняти його програму – «Маніфест до російського народу», де вимагалося скасувати самодержавство, кріпацтво і ввести демократичні свободи, встановити тимчасове революційне правління і скликати Великий Собор усіх станів. Почалася агітація у військах. До 11 години на Сенатську площу вийшли Московський полк лейб-гвардії, матроси гвардійського морського екіпажу і частини петербурзького гарнізону.
