Великая Французская революция и Наполеон
Мы покончили с романтикой революции, мы должны сейчас начинать свою историю, поскольку не можем больше ждать, когда революция уничтожит нацию. Примерно так можно было бы охарактеризовать главный смысл деяний Наполеона после того, как он и его гренадеры разогнали депутатов во время операции 18 брюмера. Сделав переворот, захватив власть в стране, наполеон привел на вершину управления военных. Сегодня его действия могут подвергаться критике из-за антидемократического характера. Но в то время это было для страны, погрязшей в коррупции, пренебрежении к идеалам разума и чести.
После 18 брюмера, как отмечал французский исследователь Вандаль, Франция, благодаря Наполеону и его решимости взять тяжелую ношу власти на свои плечи, стала понемногу выбираться из той зловонной ямы, куда загнали ее якобинский разгул и нагло-циничное воровство клики Директории.
"Революция закончена, господа"-- с удовлетворением сказал Первый консул сразу же после своего триумфа. Но он мог добавить -- "Революция продолжается. Да здравствует революция!". И дело не в том, что французская нация после наполеоновского переворота продолжала чувствовать себя нацией революционной, нацией преобразователей мира. Армия сражалась под "Марсельезу", провозглашалось равенство возможностей, у каждого солдата в ранце лежал маршальский жезл. Нет, не это было главным.
А то, что именно Наполеон повел Францию по пути созидания. Пусть еще гремели пушки и лилась кровь, но страна получала Кодекс законов, который созданию крепкого экономического фундамента, развитию средств производства и процветанию свободного труда, активности капитала и освоению новых рынков, внедрению новой техники. С наполеоновскими законами Франция получала шанс на дальнейшую перспективу, имею под собой твердую почву, а не болото, переполненное кровью бессмысленных и невинных жертв якобинского террора.
Каким было отношение самого Наполеона к революции? В какой степени он был наследником Революции или ее предателем?
Но что подразумевать под громким именем -- Революция? Это конгломерат идей, воплощением которых были люди, политики -- Дантон, Робеспьер, Бриссо, Мирабо, Бабеф, Баррас, наконец. Кто-то из них был фанатиком, кто-то просто льстецом, циником и казнокрадом. В отличие от них всех Наполеон провозгласил единственную концепцию, целью которой было соединение нации. И базировалась концепция, революция Наполеона на одном, самом главном и существенном -- равенстве перед Законом. А еще его революция предлагала всем французам религиозную терпимость, свободное развитие личности. Это не могло быть иначе, поскольку будущий император был "учеником философов", как четко определил моральное право Бонапарта быть лидером нации Жорж Лефевр.
Сильная исполнительная власть, по мысли Наполеона, избавляла Францию от ужасов разброда и собирала ее созидательные силы для движения вперед, для свободы во имя процветания. Это было похоже на идеи, которые уже ранее были применены после революции в Америке, где внезапно появилась новая могучая и молодая держава творить чудеса -- Соединенные Штаты Америки.
С 1799 до самой его смерти на острове в Южной Атлантике Святой Елены многие говорили о Наполеоне как о человеке, который завершил революцию. Под этим имелось в виду, что основные цели революции, которые раскрепощали личность человека, были получены и что теперь пришло время для консолидации и упрочения достижений.
Бонапарт стал гарантом стабильности во Франции. Многое из его законодательного опыта работает и сегодня. Кто знает, если бы опустошительные войны в его время велись не столь отчаянно, то к каким бы высотам пришла Франция в Европе в короткий срок
Мета: ознайомитися з поховальним обрядом та уявленнями про потойбічне життя в Давньому Єгипті за до сторичних джерел.
Ознайомтеся з текстами джерел. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.
До поховань давні єгиптяни вкладали числення амулети та інші речі, які мали до померлому в потойбічному житті. Цей браслет із зображенням священного жука-скарабея знайшли у гробниці фараона Тутанхамона.
Давньогрецький історик Геродот про процес бальзамування тіла померлого
...Для цього поставлені особливі майстри, які за своїм обов'язком займаються ремеслом бальзамування. Коли до них приносять небіжчика, вони показують родичам на вибір три розмальовані зображення померлих... Перший б бальзамування називають найкращим і найдорожчим, другий — пересічної якості й дешевшим, третій — найдешевшим. Відтак називають їм ціну та питають, яким родичі хотіли б забальзамувати небіжчика. Якщо після цього вони сходяться в ціні, то родичі повертаються додому, а небіжчика залишають майстрам.
[Найдорожчий перший б бальзамування проводився так]: Спершу вони витягують через ніздрі залізним гачком мозок. Цим видаляють тільки частину мозку, а решту — шляхом упорскування розчинних засобів. Потім роблять розріз гострим каменем і вичищають від нутрощів усю черевну порожнину. Очищену, її промивають пальмовим вином, натирають пахощами і знову зшивають. Після цього тіло кладуть у натровий луг на 70 днів. Коли мине цей термін, тіло обмивають, обвивають його розрізаним на бинти полотном і намащують камеддю. Після цього родичі беруть тіло назад, виготовляють дерев'яний саркофаг у формі людської фігури й кладуть туди небіжчика. Тіло у труні зберігають у родинній усипальниці.
1. Поміркуйте, які верстви єгипетського суспільства могли дозволити собі перший б бальзамування, а хто мав задовольнитися третім.
2. Про яке ставлення єгиптян до потойбічного життя свідчить такий тривалий процес бальзамування?
Канопи — спеціальні посудини, до яких складали нутрощі померлого. У посудині із головою шакала зберігали шлунок, мавпи (павіана) — легені, сокола — кишечник, людини — печінку.
Єгиптяни склали своєрідний порадник, відомий як «Книга мертвих», де записано, як дух померлого може успішно досягти потойбічного життя в Царстві Озіріса. Він мав пройти довгий, сповнений випробувань шлях, щоб потрапити до зали суду «Обох правд». Там дух померлого мав відповісти на запитання 42 богів.
Мумію вкладали до саркофага. Саркофаг відображав індивідуальні риси зовнішності померлого.
Виправдувальні слова померлого на суді Озіріса (із «Книги мертвих»)
Я не завдавав зла людям. Я не мучив тварин. Я не крав худобу, призначену для жертвопринесень. Я не чинив нічого поганого у священному місці. Я не намагався вивідати того, що мало бути таємницею. Я не чинив блюзнірства. Я не завинив перед богами.
Я не допустив насильства над убогим. Я не обмовляв слугу перед його господарем. Я нікого не залишив голодним. Я нікого не примусив плакати. Я нікого не вбив. Я ні до кого не підсилав убивць.
Я нікому не завдав болю. Я не підміняв міру для зерна. Я не підміняв міру для виміру поля. Я не обдурював із терезами. Я не хитав язичок терезів. Я не відривав молоко від уст дитини. Я не затримував у зрошувальному каналі воду, що мала текти на чуже поле.
Я не гасив жертовний вогонь, коли він мав горіти. Я не забирав худобу з поля богів. Я не ставав на шляху процесії бога. [Наприкінці він чотири рази мав повторити] Я чистий!
1. На які групи можна поділити ці слова? Яких сфер життя вони стосуються?
2. Що наведений текст може сказати про мораль у Давньому Єгипті?
Объяснение:
