«Центрально-Східна Європа: вибір між демократією
та авторитаризмом»
Проаналізуйте наведені уривки з історичних джерел і зробіть висновок про те,
з якими політичними діячами ототожнюється авторитаризм у краінах Цент-
рально-Східної Європи в період між Першою та Другою світовою війною.
«У 1930-х роках у всіх державах Балкан до влади прийшли авторитарні ре-
жими. ...Після Першої світової війни з'явилися й набули ваги комуністичні та
селянські партії; ...їх почали тіснити консервативніші політичні сили... Уряди
країн захищали інтереси невеликої групи населення, котра й здійснювала
керівництво державою; до неї, як правило, належали державні чиновники,
Військові, Комерсанти, власники фабрик і великих маєтків, підприємці, ата-
Кож представники інтелектуальних професій — юристи, лікарі та вчителі... Ця
група осіб становила не більше 10 % населення».
Барбара Єлавич, американський історик (Єлавич Барбара. Історія
Балкан. XX століття/ пер. з англ. — К. : Свeнaс, 2004. — Т. II. — С. 303)
«Політичні режими в країнах, що постали на руїнах імперій Центральної Єв-
ропи... наслідували зразки демократії, проте багато урядів, змушених вико-
ристовувати будь-які засоби заради перемоги, неодноразово здійснювали
замахи на демократичні принципи. ...Отже, майбутнє демократії безпосе-
редньо залежало від особистості глави держави. Якщо він завдяки освіті й
переконанням поважав конституційні норми, політичний лад еволюціонував
у належному напрямі (як було в Чехословаччині за Т. Масарика й Е. Бенеша
до 1938 р.). Якщо ж кар'єрні міркування й темперамент глави держави штов-
хали його до авторитаризму, країна швидко йшла назустріч президентсько-
му правлінню чи диктатурі (так трапилось у Польщі за Ю. Пілсудського)».
П'єр Тібо, французький історик (Пьер Тибо. Эпоха диктатур / пер.
с фр. — М. : Крон-Пресс, 1998. – С. 47)​

. Распределение Римской империи на две части является первой причиной падения Западной Римской империи. После распределения империя потеряла свое могущество и стала доступной для врагов. 2. Военный конфликт между Восточной и Западной Римской империей также привел к ослаблению последней. 3. Восстание рабов и разорение крестьян также привели к падению империи. Низкий уровень жизни привел к массовым беспорядкам среди местного населения провинций. 4. Частые набеги варваров, которые грабили и разрушали города.

1. Она была очень большой (от Шотландии до Персии, от Испании до Венгрии) , было не возможно контролировать все границы, несмотря на очень хорошие дороги, транспортную систему, коммуникации не были достаточно быстрыми для хорошего контроля всей Империи.  

2. под давлением дальнеазиатских орд кочевников (авары и гунны) германские народы пересекали естественные границы Римской империи (Рейн, Дунай, Альпы) , сначала как наемники в армии Римской империи, а потом целые народы стали мигрировать (франки, готты, вандаллы, бургундцы, англы, саксоны, и др) . Это нарушению стабильности внутри Римской империи.

3. В 3 веке - эпоха "30 тиранов". Политическая нестабильность. Борьба за власть между римскими генералами, внутренние гражданские войны из-за амбиций генералов. Генералы для своих целей призывали войска с границ, что еще больше ослабляло их и делало более уязвимыми перед натиском германских племен.

4. традиционные добродетели простоты, труда и семьи были разрушены гедонизмом и вульгарностью, избытком роскоши, оргиями после римских завоеваний и наводнением Рима рабами, ценностями других культур, трофеями. Соревнования между семьями, кто лучше. Вообщем, культурный упадок.  

5. паралельно с культурным упадком, христианство, распространявшееся по Римской империи, давало новые ценности и еще более четко показывало огромный разрыв между образом жизни и декаденством идолопоклонничества римлян и серьезной моралью, этикой и образом жизни христиан, которые не разделяли ценности римлян и не видели смысла поддерживать начинающуюся разваливаться Римскую империю.