Вели́кое кня́жество Лито́вское — восточноевропейское государство, существовавшее с середины XIII века по 1795 год на территории современных Белоруссии (полностью), Литвы (за исключением Клайпедского края), Украины (бо́льшая часть, до 1569 года), России (юго-западные земли, включая Смоленск, Брянск и Курск), Польши (Подляшье, до 1569 года), Латвии (частично, после 1561 года), Эстонии (частично, с 1561 по 1629 годы) и Молдавии (левобережная часть Приднестровья, до 1569 года).
С 1385 года находилось в личной унии с Королевством Польским, а с 1569 года — в сеймовой Люблинской унии в составе федеративной Речи Посполитой. В XV—XVI веках Великое княжество Литовское — соперник Великого княжества Московского в борьбе за господство на восточнославянских землях и в целом в Восточной Европе. Прекратило существование после третьего раздела Речи Посполитой в 1795 году. К 1815 году вся территория бывшего княжества вошла в состав Российской империи.
Сенат- приймає рішення вирішує питання про війну чи мир засідає на засіданнях
Два консули- Посада консула була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, обиралися вони на один рік в центуріатних коміціях. Кожний консул мав право вето на рішення свого колеги.
Згідно з римською традиційною історією, консули спочатку вибиралися тільки з патриціїв, але в результаті боротьби плебеїв з патриціями з 367 р. до н. е. один з консулів став обиратися з плебеївКонсули володіли вищою цивільною і військовою владою, набирали легіони і очолювали їх, скликали сенат і коміції, головували в них, призначали диктаторів, проводили ауспіції
Народні збори - збори громадян, громади чи держави для обмірковування суспільних справ, видання законів, обрання посадових осіб тощо. Термін також вживається як синонім терміна національні збори у значенні вищого законодавчого органу деяких країн,
Військовий трибу́н з консульської владою або консуля́рний трибун одна з вищих римських магістратур .Велика частина діяльності консулярних трибунів була пов'язана з веденням війни, її підготовкою або запобіганням. Лише тринадцять років з відомих п'ятдесяти одного року можна назвати відносно мирними. Головними завданнями консулярних трибунів були відбиття зовнішньої агресії і пом'якшення станових внутрішньогромадянських конфліктів.
Объяснение:
