Методы правления были напрямую связаны с тем, каким образом эти цари получили трон. По сравнению с недавними временами психопата Ивана Грозного, царствование Годунова было очень мягким и либеральным (что ему, впрочем не не царского рода, и все тут!) . Лжедмитрий и вовсе засыпал всех милостями : вернул опальных из ссылки, удвоил жалование, облегчил положение крестьян, проявлял веротерпимость, ввел бесплатный суд и лично заседал в Сенате (бывшей Боярской Думе) . Обещал сделать и того больше, но - не успел. Шуйский пытался вернуть все к прежним, боярским порядкам, но вынужден был все время воевать (то с тушинцами, то с Болотниковым, то с иными самозванцами) , принял шведов. Запомнился сменой патриарха, убийством племянника Скопина-Шуйского и гнусной клоунадой с телом "убиенного царевича Димитрия". Общим у них было одно : народные любовь и гнев почти не зависили от разума и человечности правителя.
Объяснение:
НАВЕРНОЕ ВОТ ТАК
Розвиток культури у другій половині XIII — XV ст. визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності. Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам монголо-татар князям Русі було надто складно. Вже при першому зіткненні на ріці Калка в 1223 р. русичі зазнали поразки, але і це не привело до подолання міжусобних конфліктів.
Объяснение:
