Історична роль Сулли була велика. Хоч би якими були його суб'єктивні цілі, об'єктивно саме він заклав основи тієї державної системи, яку згодом розширив і зміцнив Цезар і яку ми називаємо "імперією". Принцип постійної військової диктатури при збереженні республіканської форми, знищення демократії, ослаблення сенату при його зовнішньому зміцненні, поліпшення адміністративного і судового апаратів, розширення прав громадянства, муніципальне пристрій Італії - всі ці заходи згодом знову з'являться в діяльності наступників Сулли і увійдуть органічною складовою частиною в державне пристрій Риму. Диктатура Цезаря носила чисто римський характер, вона виросла з попереднього розвитку елементів авторитарної влади. Таким чином, правомірно говорити, що монархічна по суті влада Цезаря юридично виникла з зосередження в його особі вищих республіканських магістратур. Ставши диктатором, Цезар у внутрішній політиці, в основному, переслідував три цілі: посилення своєї особистої партії, загальну стабілізацію і рішення проблем по трансформації Риму в імперію.
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ Обоснование темы исследования. В постановлении ЦК КПСС "О мерах по дальнейшему развитию общественных наук и повышению их роли в коммунистическом строительстве" (1967 г.), в решениях ХXIV и ХХV съездов КПСС[1] неоднократно подчеркивается необходимость дальнейшего развития общественных наук в связи с возрастанием их роли в деле строительства коммунизма. В полной мере эти указания относятся и к истории государства и права СССР. Исследования этой области науки содействуют выявлению закономерностей общественных процессов, вносят вклад в совершенствование общественных отношений формированию нового человека-строителя коммунизма. Обращение в позволяет наглядно представить и оценить значение гигантского скачка, совершенного народами Средней Азии, в частности, народами, некогда находившимся под властью Кокандского ханства, от крайне отсталых форм феодального общественного и государственного строя к развитому социализму. Один из основоположников советской науки "История государства и права СССР" профессор С.В. Юшков писал: "История государства и права тех народов, которые составляли государство и имели свои правовые системы до присоединения их в Российской империи, необходимо изучать с самого появления у этих народов государственных образований"[2]. История общественно-политического строя Кокандского ханства, его правовые институты являются на сегодняшний день наименее исследованной темой в среднеазиатской историографии. Специальных работ по истории феодального государства и права дореволюционной Средней Азии еще нет. Дореволюционные исследователи сообщают лишь весьма отрывочные сведения об экономике, положении классов и внутреннем устройстве Кокандского ханства, уделяя основное внимание внешним собы
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
