Відповідь:
Государство Ак-Орда
На территории Восточного Дешт-и-Кыпчака из Золотой Орды (улус Джучи) выделилась Ак Орда. В XIV веке вся территории Казахстана, кроме Семиречья, входила в Ак Орду. Ставка г. Сыгнак. Первым ханом был Сасы-бука из рода Орда Еджена. Ему подчинялись удельные владетели, осуществляемые в пределах своих уделов. Расцвет государства наблюдается при Урус-хане, правившем в 60-е - 70-е годы XIV века. Ак Орда в союзе с Могулистаном воевала с государством Эмира Тимура. В 1423-1428 гг правил последний хан Ак Орды - Барак.
Могулистан
В XIV веке в Юго-Восточном Казахстане в результате распада государства Чагатаидов образовалось государство Могулистан. Его населяли, преимущественно, усуни, канглы, дулаты. Ставка - город Алмалык. Глава феодальной знати Эмир Пуладчи - основатель Могулистана, назначил в 1347 году ханом Тоглук-Тимура. Политическим главой был хан, ему в управлении улусбек родом из дулат. Первое упоминание о Могулистане встречается у Мухаммеда Хайдара Дулати в книге «Тарихи Рашиди». Хызр-ходжа признал себя и Могулистан зависимым от Тимура, при Мухаммед-хане Могулистан стал независимым от Тимура. Мухаммед-хан упорно насаждал в Могулистане ислам. Вайс-хан отличился в борьбе с ойратами. Могулистан распался в борьбе с Тимуром. В XVI веке Могулистан вошёл в Казахское ханство.Это всё.
У 1894 році Японія напала на Китай, почавши першу японсько-китайську війну. Приводом було введення китайських військ у Корею як до для придушення селянського бунту. Країна вранішнього сонця розцінила це як порушення колишніх японсько-китайських угод. Незабаром її війська висадилися в китайському місті Люйшунь (колишній Порт-Артур) і захопили його, винищивши більшу частину мешканців. Здобувши перемогу у війні, Японія змусила Піднебесну підписати у 1895 році Сімоносекський договір. У числі земель, що відходили переможцям, був і півострів Ляодун, де розташоване місто Люйшунь, а також стратегічно важлива затока Люйшуня.
Росія, Франція і Німеччина, стурбовані посиленням Японії в цьому регіоні, в ультимативній формі зажадали виводу японських військ із захопленого терену. Японія не могла вистояти проти цих країн без підтримки Великої Британії, але Туманний Альбіон запропонував імператору Мейдзі не загострювати конфлікт і тому довелося повернути затоку Китаю. За домовленостями частина півострова відійшла Росії, де вона звела свою військову базу. Китай просив у 1898 році оформити це як здачу в оренду, щоб не втрачати обличчя, на що Росія погодилася, не бажаючи виглядати агресором. Так з'явився договір про 25-річну оренду міста Люйшунь (див. Російсько-китайська конвенція 1898). Росія переназвала це місто на Порт-Артур.
Заручившись підтримкою Великої Британії (30 січня 1902 був підписаний англо-японський альянс) наприкінці 1903 року Японія завершила програму вишколу. Японські правлячі кола переконалися, Росія не здасть своїх позицій у Східній Азії доброхіть. Тому єдиним шляхом визволення Кореї й Маньчжурії вони вважали війну з Росією. У цих умовах японські дипломати вирішили почати перемовини з Росією, сподіваючись на її непоступливість або затягування обговорення, що можна буде використати як casus belli. Перемовини точилися з серпня 1903 року. Росія вперто відмовляла Японії, клюнувши на японський дипломатичний трюк.
