Раздробленность на Руси и в Европе (Средневековье)
Общее:
- феодальная раздробленность и существенный экономический рост наблюдаются и там, и там.
- власть централизуется и там, и там (на Руси после зависимости от Золотой Орды)
Отличия:
- На Руси - развитие техническое, культурный подъем
- Русь распадается на отдельные уделы
- в средневековой Европе раздробленность преодолевается, появляются сословно-представительные органы вроде парламента,
- На Руси и в Европе были разные сословия, например, рыцарь в Европе и витязь на Руси
Фрідріх II справляв на сучасників незвичне враження, через що його називали «Диво світу». Після смерті імператора поширилася легенда, начебто він не помер, а лише тимчасово зник. Люди вірили, що колись правитель повернеться і встановить царство загального миру. Насправді ж після смерті останнього з могутніх Штауфенів загинула і його держава. У Німеччині та Італії посилилася роздробленість. Сицилія вступила у смугу занепаду. Усі нащадки Фрідріха II загинули, намагаючись утримати чи повернути його володіння. До кінця середньовіччя жоден з німецьких імператорів не мав такої сили, впливу й авторитету, як видатні правителі династії Штауфенів.
Роздробленість країни викликала занепокоєння в частини німецького суспільства. Бюргерство виступало за проведення реформ: заборону феодальних війн, установлення контролю міст над свавіллям князів, уведення єдиного судочинства та єдиних грошової і митної систем. Виконання цих вимог могло б вивести Священну Римську імперію на шлях централізації. Проте в реальному житті в Німеччині на схилку середньовіччя зберігалася роздробленість.
Объяснение:
