Людина – головна загадка для філософського мислення. З античності і до наших днів філософи розмірковували, намагаючись пояснити, що є людина. Однак, чи наблизилися вони до її розуміння? Мабуть, кожному з великих філософів, мислителів, видатних дослідників – Сократу, І.Канту, Г.Сковороді, Ж.-П.Сартру, З.Фрейду, М.Шелеру, В.І.Вернадському, Т. де Шардену, М.Фуко, А.Печчеї здавалося, що так. Однак з часом виявлялися нові складні проблеми. Вони стосувалися буття соціуму, впливу людини на природу в людського пізнання світу та власне себе. Ставало ясно: потрібні нові відповіді на питання «що є людина?» Тому для філософа проблема людини не застаріває та й не може застаріти.
Отже, перше, що потрібно наголосити. Проблема людини є вічна філософська проблема. Друге, що слід відзначити, що вона цікава не лише для філософів, а й для пересічної людини, оскільки йдеться про нас самих. Нарешті, третє зауваження стосується особливості філософського осмислення людини: воно пов’язане з можливістю представити цілісну картину людини та виокремити ознаки, що закриті для нашого повсякденного досвіду.
Пізнавати людину надзвичайно цікаво. Однак і дуже складно. Таке пов’язане зі складністю самої людини як предмету вивчення. Справа в тому, що людина водночас приналежна двом світам – природному та соціальному. Людина не може існувати без природи та поза нею. Однак особливості людини постають в соціумі. Втім людина не лише «частинка», елемент соціального світу. Вона інтелектуальна та духовна істота. Людина створила світ культури та цивілізації, поза якими не може існувати. І які не можуть існувати та розвиватися без людини – на відміну від природи. Людина адаптується до світу природи та соціуму не просто пристосовуючись до того, що є, а здатна створювати нову реальність.
Объяснение:
ответ:Лишь в XVII веке высокое искусство становится объектом свободной торговли. В Риме картины и скульптуры ведущих современных художников покупают туристы, главным образом богатые англичане. На респектабельный патронаж, который монополизировали близкие к папе кардиналы, у них просто не было времени. Сделки совершались в мастерских художников, где туристам доставались только «отходы производства», по-прежнему ориентированного на заказ. Затем рынок при под свои цели такое изобретение, как выставка. Она была придумана художниками-неудачниками, оставшимися без патронов. Первые выставки были чем-то вроде бирж труда. Безработные художники демонстрировали свои в надежде, что их заметит и возьмет под крыло новый просвещенный заказчик. Спрос богатых туристов на «художественный сувенир» превратил биржу труда в товарную биржу.
Объяснение:
