Порівняльна таблиця українських національних політичних партій Галичини​

Как вы думаете, почему мы называем революциями не только перемены в политической жизни?  

Революции произошли в истории человечества и сильно различаются по методам, продолжительности и мотивации. Их результаты включают серьезные изменения в культуре, экономике и общественно-политических институтах, обычно в ответ на воспринимаемое подавляющее самодержавие или плутократию.

Ученые спорят о том, что является и не является революционным центром по нескольким вопросам. Ранние исследования революций в основном анализировали события в европейской истории с психологической точки зрения, но более современные исследования включают глобальные события и включают в себя перспективы из нескольких социальных наук, включая социологию и политологию. Но революция несет под собой перемены в нескольких областях, а не только в политической жизни.  

Что общего между революциями 18 века в различных сферах? Как эти революции изменили жизнь Европы?  

Известные революции в течение более поздних веков включают создание Соединенных Штатов через американскую революционную войну (1775–1783), французскую революцию (1789–1799).

Развитие современной Европы в период между 1780-ми и 1849 годами было беспрецедентным экономическим преобразованием, которое охватило первые этапы Великой промышленной революции и еще более общее расширение коммерческой деятельности. Европейцы были первоначально более впечатлены кричащими политическими новостями, вызванными Французской революцией и последовавшими наполеоновскими войнами, но в ретроспективе экономические потрясения, которые в любом случае связаны с политическими и дипломатическими тенденциями, оказались более фундаментальными.  

Жизнь европейцев изменилась коренным образом, потому что имели права, более высокий уровень жизни, могли заниматься бизнесом и делать что-то с перспективой на будущее.  

Почему они ей вырваться на первое место в мире по темпам экономического развития?

Как уже было сказано, эти революции Европе вырваться на первое место в мире по темпам экономического развития из-за того, что первостепенно все революции несли собой экономические преобразования.

З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».