сдалать сложный план по Столетней войне.
6 класс

Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.

Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.

Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.

Во время Пунических войн - борьбы не на жизнь, а на смерть между Карфагеном и Римом - суровый римский сенатор Катон Старший прославился усвоенной им упрямой привычкой.
О чем бы ни говорил он на заседаниях сената - о выборах ли в комиссию или о ценах на овощи на римском рынке, - он каждую свою речь кончал неизменно одной и той же фразой: "А кроме того, я думаю, что Карфаген должен быть разрушен! "
Старый политик не однажды побывал в логове африканского льва - Ганнибала, в самом Карфагене, и каждый раз возвращался настолько потрясенным его богатством и мощью, что самое существование этого государства считал (не без оснований) смертельной угрозой для своей родины.

Над мудрым старцем сначала посмеивались, а потом все случилось, как ему хотелось: в результате страшной кровавой борьбы Рим победил, Карфаген был стерт с лица земли, и самое место, где он стоял, распахано римскими плугами.
Но два тысячелетия, а мы все еще помним и повторяем назойливые слова упрямого старца; повторяем в двух случаях: когда хотим показать, что кем-нибудь овладела навязчивая идея, мания, мысль, с которой его невозможно сбить, и когда нам надо указать на действительную, постоянную