По законодательным актам реформы 1861 года «временнообязанные» крестьяне становились собственниками после:
А) обнародования Манифеста 19 февраля 1861 года
Б) наделения крестьянина землей по добровольному соглашению с помещиком
В) завершения выкупа усадьбы или пахотной земли
79. По законодательным актам реформы 1861 года крестьянин мог выкупить усадьбу:
А) после утверждения выкупного договора между помещиком и крестьянской общиной
Б) с разрешения волостного схода
В) с разрешения мирового посредника
Г) в любой момент
80. Крепостные крестьяне получили гражданские права по:
А) Указу о вольных хлебопашцах 1803 года
Б) Указу об обязанных крестьянах 1842 года
В) Манифесту об отмене крепостного права 1861 года
Г) Указу «О дополнении некоторых постановлений действующего закона, касающегося крестьянского землевладения и землепользования» 1906 года

Укажите неверное положение в перечне причин, побудивших императора Александра II провести реформы 1860-1870-х гг.
А.рост крестьянских выступлений
Б. экономическая невыгодность сохранения крепостного права.
В. Развертывание либерального антикрепостнического движения.
Г. Давление со стороны ведущих держав мира.

Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.

Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.

В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.

У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.

Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.

Феодализм в западной Европе, по ряду концепций, стал устанавливаться ещё в V веке нашей эры в поздней Римской империи. Отличительными чертами феодализма в Западной Европе были высокая степень политической децентрализации, дуализм светской и духовной властей, специфика европейского города как центра ремесла и торговли, раннее развитие горизонтальных общественных структур, публичного частного права. Затем, в Средние века, он стал господствовать в Европе вплоть до буржуазных революций. На смену феодальному строю пришел капиталистический. 

Отличительной чертой начала генезиса феодализма в Византия было спонтанное развитие феодального строя внутри разлагавшегося рабовладельческого общества, в условиях сохранения позднеантичного государства. Особенности аграрных отношений в ранней Византия — сохранение значительных масс свободного крестьянства и крестьянские общины, широкое распространение колоната и долго аренды (эмфитевсиса) , более интенсивная, чем на Западе, раздача рабам участков земли в виде пекулиев. В 7 в. в византийской деревне было подорвано, а местами уничтожено крупное рабовладельческое землевладение. На территории бывших поместий устанавливалось господство крестьянской общины. В конце 1-го периода в сохранившихся крупных поместьях (преимущественно в Малой Азии) труд колонов и рабов стал вытесняться всё шире применявшимся трудом свободных крестьян — арендаторов.