Объяснение:
1)Відносини і боротьба з монголо-татарами
Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.
2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.
3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.
4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу
5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.
1) Ломоносов, как один из основателей Московского университета, инициировал реализацию права на доступность образования не только для дворян, но и низших слоев населения;
2) Отсутствие богословского факультета;
3) Обучение велось на русском языке, а не на латыни;
4) Московский университет подчинялся непосредственно Сенату;
5) Наличие гимназии при университете для подготовки будущих студентов (поделена по сословному признаку);
6) Создание при университете первых научных сообществ и издание газеты «Московские ведомости».
Объяснение:
Иван Шувалов и Михаил Ломоносов продвигали идею создания университета в Москве, а российская императрица Елизавета распорядилась о его создании 23 января 1755 года. Первые лекции были прочитаны 7 мая. Санкт-Петербургский государственный университет и Московский университет (МГУ) ведут дружеское соперничество за звание старейшего российского университета. Хотя МГУ был основан в 1755 году, его конкурент в Санкт-Петербурге непрерывно существует как «университет» с 1819 года и считает себя преемником академии, созданной 24 января 1724 года указом Петра Великого.
Нынешний Московский государственный университет первоначально занимал Главный медицинский магазин на Красной площади с 1755 по 1787 годы. Екатерина Великая перевела Университет в неоклассическое здание на другой стороне улицы Моховой; это главное здание было построено между 1782 и 1793 годами по проекту Матвея Казакова и перестроено после того, как пожар охватил большую часть Москвы в 1812 году.
