4. До положень, що розкривають суть ідей і прагнень москвофілів, доберіть контрар-
гументи українофілів.
kk 1. Створення і накидання українцям «язичія». kk 2. Пропагування ідеї, що само-
стійного українського народу не існує. kk 3. Агітація прийняття греко-католицьким
західноукраїнським населенням православ’я.
5. Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західно-
українських землях?
kk 1. Створили товариство та», яке видавало популярні українські книжки,
відкривало читальні тощо. kk 2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намага-
лися запровадити штучне «язичіє». kk 3. Заснували 1870 р. громадсько-політичну ор-
гані зацію «Руська рада». kk 4. Створили перше в Галичині культурно-розва жальне
товари ство «Руська бесіда». kk 5. Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвін-
ський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. kk 6. Об’єднували частину
греко- католицького духівництва й консервативної інтелігенції. kk 7. Орієнтувалися
на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку. kk 8. Через
періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували
національні й культурно-освітні ідеї.
6. Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка
у розвиток української науки та освіти?
kk 1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало
функції і університету, і дослідних інститутів. kk 2. Його діяльність заклала основи
розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях. kk 3. Сприяло
пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснува-
ло культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця. kk 4. Через обмін науко-
вою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку
на міжнародному рівні. kk 5. Видавало праці українських учених, письменників, гро-
мадських діячів як Східної, так і Західної України. kk 6. Згуртувало навколо себе ін-
телектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.
7. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому
їхнє історичне значення?
«Щодо специфічності галицько-руського москвофільства, на яке поляки почали нарікати ще
1848 р., воно справді не без вини правлячих у Галичині польських сфер від 1848 р. дотепер
мало певні успіхи... Наша москвофільська секта зітхає до Росії, якої, як правило, не знає, до на-
ціональної єдності з великим російським народом, про який не має поняття, до російської
мови, літератури, на якій не читає...» (І. Франко)
«Скликання народних віч мало відновити традицію давніх руських демократичних інституцій
та залучити народні маси до публічних обговорень, щоб у такий б з’ясовувати думки й ба-
жання народу, а також плекати в якнайширших верствах суспільства здатність до політичного
життя. Ініціатором цієї думки був Володимир Барвінський, перший редактор “Діла”, який на ць-
ому вічі виголосив дуже ґрунтовну промову, в якій розкрив засади постанов щодо економіч-
них справ...» (К. Левицький)
«Метою Товариства є плекати та розвивати науку і мистецтво на українсько-руській мові, зби-
рати та зберігати різні наукові предмети та пам’ятки старовини України-Русі. До сеї цілі мають
вестися: 1. наукові досліди: а) з філології і етнографії – руської і слов’янської, з історії українсь-
ко-руського письменства і мистецтва; б) з історії, географії і археології України-Русі, а також з
наук філософічних, економічних і правничих; в) з наук математичних, природописних і лі-
карських; 2) відчити і розмови наукові; 3) з’їзди учених, літераторів і артистів, наукові подорожі
і екскурсії; 4) видавання наукових видавництв періодичних і неперіодичних; 5) премії і підмоги
ученим і літераторам; 6) удержування бібліотеки і музею; 7) удержування власної книгарні і
друкарні».
