Условно все реформы Петра I можно разделить на три направления: быт, культура, образование.
1. Первая и сама известная реформа в быту Петра I была проведена сразу после окончания Великого посольства. Введение одежды на европейский манер сильно потрясло народ. Сам царь лично обрезал длинные рукава и бороды. Неизменными остались только каноны церкви, позволялось это и крестьянским мужикам.
2. Приехав из-за границы, будущий император привёз не только картофель, но и чайные листья, кофе и табак. Последнее сильно укоренилось в российском обществе и, конечно, привело к отрицательным последствиям.
3. В российское государство была завезена ещё одна Западная традиция. Новый год теперь отмечали не с 1 сентября, как по старинке, а с 1 января. Теперь принято было наряжать новогоднюю ёлку, а летоисчисление вести по григорианскому календарю с рождения Христова, а не от сотворения мира.
4. Именно при Петре I был создан первый российский музей Кунсткамера. Сюда привозили вещи со всей страны. Например, останки умерших животных, древние летописи, заспиртованные головы "монстров". Вскоре музей стал открытым для свободного посещения простыми гражданами.
5. Первым российским императором была основана и новая столица. На смену старой Москве пришёл молодой и величественных Санкт-Петербург. Город был заложен в 1703 году.
Объяснение:
как-то так
держи
Объяснение:
Французький король Філіпп IV Красивий без дозволу папи Боніфація VIII оподаткував французьке духовенство і тим дав ясно зрозуміти, що вважає церкву невід'ємною частиною своєї держави. Папа збирався відлучити Філіппа IV від церкви, але король завдав удару першим. Його посланці заарештували папу і заявили, що він повинен предстати перед французьким судом. Папську резиденцію було перенесено до Авіньйона. Хоча це місто знаходилося поза межами володінь французької корони, Філіпп IV мав тут майже необмежений вплив. Почався тривалий «авіньйонський полон» пап (1309—1377).
Коли до Риму знову повернулися папи, майже одразу всередині колегії кардиналів, що складалася з французів та італійців, відбувся розкол. Обрання папою італійця викликало різкий протест з боку французьких кардиналів і проголошення ними ще одного папи - француза. Виникла досить дивна ситуація, і в усі країни від обох пап полетіли листи з вимогою підтримки. Невдовзі Європа розділилася на ворожі партії: почалася Велика схизма західної церкви (1378-1417).
Аби покласти їй край, скликали церковний собор - збори вищого духовенства. Він позбавив влади обох пап і обрав нового, але скинуті папи не визнали рішення собору. Пап стало вже три, розкол дедалі посилювався. Тільки у 1417 р. кардинали обрали нового папу, якого всі визнали законним.
