Вкажіть, коли відбувся Земський собор у Росії, та яке значення він відігравав у тогочасній її політиці?​

Визрівання передумов скасування кріпацтва. Ска­сування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період

Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, По­дільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.

У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі біль­ше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.

Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.

У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.

Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.

Объяснение:

Принята Верховным Советом Союза ССР 7 октября 1977 г. Являлась в основном продуктом кодификации, нежели новым источником права, и отразила изменения в общественном и государственном строе, произошедшие в СССР. По Конституции СССР — социалистическое общенародное государство, выражающее волю и интересы рабочих, крестьян и интеллигенции, трудящихся всех наций и народностей страны. Конституция закрепляла руководящую роль КПСС, которая являлась ядром политической системы, государственных и общественных организаций. Вся власть в СССР принадлежала народу, политическую основу народовластия составляли Советы народных депутатов. Конституция устанавливала систему и принципы деятельности Советов народных депутатов и порядок их избрания. СССР провозглашался единым союзным государством, образованным на основе принципа федерализма в результате свободного самоопределения наций и добровольного объединения 15 равноправных республик, при этом за республиками сохранялось право свободного выхода из Союза. Конституция закрепляла компетенцию Союза, вне которой республики могли осуществлять государственную власть на своей территории. Основу экономической системы СССР составляла социалистическая собственность на средства производства в форме государственной (общенародной) и колхозно? кооперативной собственности. Конституция предусматривала личную собственность граждан, в которой могли находиться предметы обихода, личного потребления, удобства и подсобного домашнего хозяйства, жилой дом и трудовые сбережения. В пользовании граждан могли находиться участки земли, предоставляемые для ведения подсобного хозяйства, садоводства и огородничества, а также для индивидуального жилищного строительства. Высшим органом государственной власти являлся Верховный Совет СССР, состоявший из двух равноправных палат: Совета Союза и Совета Национальностей, высшим исполнительным и распорядительным органом — Совет министров СССР, высшим судебным органом — Верховный суд СССР. Конституция устанавливала также структуру органов власти союзных и автономных республик, предусматривалось существование автономных округов и областей. Конституция устанавливала организацию судебной системы в СССР, основанную на принципах выборности судей, коллегиальности рассмотрения дел с участием народных заседателей. Устанавливались также законодательные основы формирования органов прокуратуры СССР. Конституция провозгласила равноправие граждан независимо от их пола, национальности, расы, религии. Провозглашались основные социальные и политические права и свободы граждан, устанавливались также основные обязанности: обязанность трудиться, беречь социалистическую собственность, защищать Отечество, уважать права и интересы других граждан, заботиться о воспитании детей.