Який князь "И Оддав вiн Київ у руки ( Воеводі ) Дмитровi (щоб) удержати (місто) проти іноплеменних безможних татар (монголів

Дивлячись про який період часу йдеться.рим. культурний рівень серцевини держави, що розташовувалася на території нинішньої італії, був нижче рівня культури деяких підкорених народів. багато римляни запозичили в етрусків, але найбільше - у греків. з їх культурою римляни познайомилися дуже рано в грецьких поселеннях південної італії. навіть багато свої вірування і міфи римляни запозичували у греків. рання грецька колонізація апеннін вплинула на розвиток архітектури античної італії.римляни навчилися будувати з каменю арки, прості склепіння і куполи для перекриття будівель, вони також почали використовувати для скріплення каменів вапняний розчин. римляни перейняли грецькі колони.збагачення за рахунок колоній викликало тягу аристократії до розкоші та обігу до елліністичної культури. у римі вивчається грецька мова, філософія, багаті домівки повняться творами грецького мистецтва. планування багатою садиби включає в себе і римсько - етруська атріум, і грецький перистиль.інтенсивна забудова риму призвела до освоєння незручних горбистих територій. перед будівництвом рельєф оброблявся терасами; терасові будинки і храми набувають регулярні осьові композиції на відміну від грецьких принципів вільної розстановки будівель на рельєфі.

Объяснение:

Первое произведение было опубликовано в 1919 году в военной газете «кызыл йолдыз» (. «красная звезда»). в 1925 году в казани вышел его первый сборник стихотворений и поэм «барабыз» (. «мы идём»). им были написаны 4 либретто для опер «алтын чэч» (. «золотоволосая», 1941, музыка композитора н. жиганова) и «ильдар» (1941).  в 1920-е годы джалиль пишет на темы революции и гражданской войны (поэма «пройденные пути», 1924—1929), строительства социализма («орденоносные миллионы», 1934; «письменосец», 1938)  в концлагере джалиль продолжал писать стихи, всего им было написано как минимум 125 стихотворений, которые после войны были переданы его сокамерником на родину. за цикл стихов «моабитская тетрадь» в 1957 году джалилю была посмертно присуждена ленинская премия комитетом по ленинским и государственным премиям в области и искусства. в 1968 году о мусе джалиле был снят фильм «моабитская тетрадь».