Бельгійська революція — події 1830, в результаті яких Бельгія відділилася від Сполученого Королівства Нідерландів, ставши суверенною державою.
Сполучене Королівство Нідерландів виникло в 1815 в результаті угод, досягнутих на Віденському конгресі. Південна частина держави була франкомовною, католицькою, на відміну від протестантської північної частини, де розмовляли фламандською мовою. Франкомовне католицьке населення вважало правління короля Віллема I деспотичним.
25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини. Король Віллем увів у провінцію війська, які відновили відносний порядок, але бунт продовжувався. Його очолили радикали, які стали вимагати відділення. Поступово нідерландська армія була витіснена з Брюсселя, почасти внаслідок масового дезертирства бельгійських рекрутів. Генеральні штати Брюсселя проголосували за відділення від Сполученого Королівства Нідерландів і проголосили незалежність.
3 листопада 1830 відбулося зібрання Національного конгресу Бельгії. Віллем I вирішив утриматися від подальших військових дій, і звернувся до великих держав із закликом розсудити ситуацію. Лондонська конференція великих європейських держав 1839 року постановила визнати незалежність Бельгії, прийнявши своїм документом Лондонський договір 1839 року. Ще до цього, в 1831, королем бельгійців був проголошений Леопольд I. Віллем I зробив запізнілу спробу знову підкорити собі Бельгію, але Десятиденна кампанія зазнала невдачі, внаслідок втручання французьких військ.
Під час революції, у 1830, було скасовано закон 1823 року, яким нідерландська мова проголошувалася єдиною державною на всій території Сполученого Королівства Нідерландів
Объяснение:
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
