Попри бойкот українських соціалістів, дуже коротке (сім з половиною місяців) існування Гетьманату було заповнене надзвичайно інтенсивним і плідним процесом українського державотворення.
Він охопив усі ділянки суспільного буття ‒ від закордонної політики і військового будівництва, творення державної адміністрації або земельної реформи до відкриття українських університетів і національної Академії наук, розбудови українського шкільництва.
Павло Скоропадський проявив себе творчим політичним діячем, який зумів розгорнути будівництво української держави у надзвичайно складній і суперечливій ситуації: вона вимагала чітких і конкретних дій у творенні розмаїтих і численних державних інституцій.
І значною мірою вони були створені у надзвичайно короткий термін і фактично на голому місці. Це була безприкладна лабораторія українського державного будівництва, яка спиралася на конкретний професійний досвід її учасників і реанімацію досягнень державотворення в історичному минулому України.
На тлі руйнації більшовиками національних і соціальних вартостей у сусідній Росії Гетьманат Павла Скоропадського демонстрував своєрідний прорив у майбутнє, утверджував незаперечні державно-правові і національно-культурні цінності.
Досвід Української Держави Павла Скоропадського є переконливим доказом реальних творчих здобутків українського консерватизму, адаптацію якого до сьогоднішнього буття України важко переоцінити.
Надзвичайно короткий час перебування Павла Скоропадського на чолі Другого Гетьманату засвідчив, що Україна отримала історичну постать, яка у надзвичайно тяжких обставинах зуміла вивести корабель української державності із трясовиння хаосу та анархії, безоглядної політичної демагогії, безплідних соціальних експериментів, ігнорування загальнонаціональних потреб суспільства і спрямувати його у конструктивне русло законності і правопорядку.
Без сумніву, здобуткам Гетьманату сприяли особисті якості Павла Скоропадського, його велетенська напружена праця, повсякденно спрямована на розробку і втілення реальних і широких реформ, які мали формувати майбутнє Української Держави.
Свій чималий досвід у військовій справі, ознайомлення з вищим державним апаратом Росії і дипломатичними колами під час перебування при царському дворі були надзвичайно важливим здобутком, який гетьман вносив у діяльність свого уряду.
Объяснение:
Надеюсь
Римляне совершенствовали собственное оружие и тактику ведения боя. Повторяли вооружение противника, они не стеснялись переманивать войско неприятеля — после заключения мира приглашали на службу особо отличившиеся в бою подразделения врага.
Тактика римской армии на полях сражений в большинстве случаев была более гибкой, чем у противника. Тяжелая пехота, благодаря постоянным тренировкам и жесткой дисциплине, отлично взаимодействовала с легкой пехотой и конницей, быстро перестраиваясь в необходимую формацию. По сравнению с медлительной и неповоротливой классической фалангой мобильность легионеров была гораздо выше.
Великолепная организация римской армии и внимание военачальников к мелочам влияли на победу едва ли не больше чем оружие и выучка бойцов.
Объяснение:
