Составить сообщение на тему: албазинская эпопея на Амуре 1666-1689 гг

сарматские племена жили на территории казахстана с viii в. до н.э. до v в. н.э. начиная с iii в. до н.э. название племени «сармат» встречается в трудах древних авторов.

появление этого названия совпадает с началом интенсивного движения в 111-11 вв. до н.э. сарматских племен на северный кавказ и в северное причерноморье.

сведении о сарматах писали древне греческие и римские диодор, плиний, полибий. в трудах геродота говориться что сарматы говорили на скифском языке.

памятники расположены по долинам рек, в основном жайыка (урал), илека, эмбы. в местности сарыкамыс до поселка кульсары встречаются глиняные насыпи.

во ii в. до н.э. савроматы, постепенно захватывая земли в междуречье волги и жайыка, дошли до земель северного причерноморья. совершали походы в страны передней азии, на кавказ и в парфию. эти племена связывали культуры центральной азии и причерноморья.

археологические памятники устюрта - байте, терен. при раскопках этих памятников были найдены молитвенные места, где совершались жертвоприношения, групповые молитвы. здесь имелись покрытые камнем, округлые оградительные сооружения, каменные жертвенники. по кругу были поставлены каменные столбы с изображениями (идолами).

их число достигло 30-40. в молитвенных местах встречается остатки пепелищ, что указывает на поклонение даев-массагетов огню и солнцу. в местностях дыкылтас и устюрт в западном казахстане обнаружены погребения байте, карамонке и терен, относящиеся к эпохе железа.

найденные святилища относятся к iv-ii вв. д.н.э. святилище - место отправления культов в первобытной религии - пещера, огороженный участок, постройка и т.д. даи-массагеты поклонялись огню и солнцу, доказательством этому являются остатки пепелищ найденных в молитвенных местах.

савроматы были родственниками даям,  массагетам и исседонам. из записей геродота и персидского цари ксеркса мы знаем, что в 1 тысячелетии до н.э. арало-каспийский регион был населен племенами дахов (даев, дагов), саков-массагетов. союз даев состоял из нескольких родов и племен.

в 248-247 гг. до н.э. арсак (аршак), выходец из дайского племени апарн, завоевал,  большую часть парфии (территория современного ирана) и соседние районы гиркании, основал здесь династию аршакидов.

Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу.  святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.