Какой постой повышения защищённости ассигнаций не был использован при Катьке 2

Итоги внешней политики Петра I.

4.3.3. Внешняя политика России в эпохуцарствования Петра I. Северная война
Международное положение России в конце XVII века. Россия к концу XVII в. представляла собой огромное по масштабам, но отсталое государство со слабой экономикой и неорганизованной армией, изолированное от Ев-ропы и закрытое для новых веяний. На севере оно гра ничило со Швецией, на юге — с Османской империей. Швеция закрывала России выход в Балтийское море, Турция — в Черное (единственный русский
4. ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА
Внешняя политика России во второй четверти XVIII в., в общем, продолжала традиции Петра I. Россия вела борьбу с Османской империей за выход к Черному морю, добивалась решения украинского и белорусского вопросов, а также стремилась закрепить успехи, достигнутые в Прибалтике в результате Северной войны. Одновременно с перечисленными основными направлениями внешней политики русской дипломатии
Внешняя политика Писистрата
В области внешней политики Писистрату удалось достигнуть исключительно больших успехов. На побережье Малой Азии, у самого Геллеспонта, он за-хватил город Сигей, правителем которого поставил своего сына. Во Фракии Писистрат владел рудниками Пангея. В то же время афинянин Мильтиад (из рода Филаидов) занял полуостров Херсонес Фракийский. Хотя Мильтиад основал при этом собственную династию, однако

Объяснение:

1)Відносини і боротьба з монголо-татарами

Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.

2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.

3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.

4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу

5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.