назовите особенности социально-экономического развития североамериканских колоний Англии в XVIII в

почему ООН называет трансатлантическую работорговлю одним из грубейших нарушений прав человека в истории человечества

Жанна захищалася з рідкісною мужністю й винахідливістю, але 2 травня 1431 роки їй було пред’явлено звинувачення в чаклунстві (звинувачення в єресі відпали) і було запропоновано відректися від віри в «голосі» і від носіння чоловічого одягу. Під страхом смерті вона погодилася на зречення і 28 травня була засуджена до довічного ув’язнення. Однак у в’язниці їй підкинули чоловічий одяг, що означало рецидив злочину і автоматично вело до смерті. Незважаючи на явну провокацію, Жанна заявила, що одягла чоловічий одяг добровільно, що бере зречення назад і шкодує про нього. Два дні потому — 30 травня 1431 року її заживо спалили на ринковій площі Руана. За свідченням очевидця, секретар англійського короля, «повернувся після страти Жанни, стогнучи, і плакав про те, що він бачив там, кажучи: «Ми всі загинули, бо спалили людину добру і святу»». Процес реабілітації Жанни було розпочато в 1455 році на прохання її матері. В ході процесу були заслухані 115 свідків, і нарешті, 7 липня 1456 року в присутності папського легата Жанну реабілітували. При цьому беатифікована вона була тільки в 1909 році, а канонізована — в 1920.

Д

Совсем не случайно миф о потопе сложился именно в этом регионе. В силу климатических условий Двуречье явилось одним из тех регионов, где могла зародиться цивилизация. К тому же в Двуречье сравнительно частые разрушительные наводнения. Именно в Двуречье шумеры испытали это стихийное бедстие - разлив Тигра и Евфрата - потоп, который затопил многие шумерские поселения. Впоследствии шумеры выстроили новые города и всю свою историю разделили на два больших периода — «до потопа» и «после потопа» .  Этот миф просуществовал тысячелетия. К шумерскому первоисточнику восходят вавилонский миф о потопе и многие другие. Легенда о потопе, возникшая у шумеров и впервые ими записанная, вошла в мифологию и религию многих народов. Через посредство Библии она стала достоянием всех монотеистических религий, где фигурирует в качестве одного из основных сюжетов. Читая в Библии о том, как бог, разгневанный прегрешениями людей, постановил: «...Через семь дней Я наведу дождь на землю сорок дней и сорок ночей и сотру с лица земли всякое существо, которое Я создал» , следует помнить, что библейский рассказ о потопе - не оригинальная легенда. Его шумерский прототип возник за две тысячи лет до времени составления Библии.