При царе Михаиле Романове страной фактически управлял патриарх Филарет. Был проведен учет земельного фонда, постоянно взимались налоги, укреплен суд, уменьшен произвол властей в центре и на местах, уменьшены привилегии монастырей. Филарет выступал против взяток, вольнодумства, распущенности, в церковной жизни стало больше спокойствия и порядка.
Годы творческой деятельности святителя Московского Филарета совпали с судьбоносным временем в истории духовного образования в России: временем проведения реформ. Начало его деятельности ознаменовалось выходом в свет Устава 1814 г. Итогом его работы на административном поприще стал Устав 1869 г.
Но после его смерти в церкви начались бурные события.
В церковных книгах накопилось много неточностей. Во время церковных служб одновременно священник читал свою молитву, дьячок - свою, а хор пел псалмы. Прихожане не могли ничего разобрать, во время службы разговаривали.
Было решено обратиться к греческим источникам религиозной литературы.
Реформатором церковной реформы, как известно, стал Никон.
Наиболее заметные нововедения Никона:
вместо двуперстного крестного знамения, которое было принято на Руси от византийской православной церкви вместе с христианством и которое является частью святоапостольского предания, было введено троеперстное;
- в старых книгах, в согласии с духом славянского языка, всегда писалось и выговаривалось имя Исус»; в новых книгах это имя было переделано на грецизированное «Иисус»;
- в старых книгах установлено во время крещения, венчания и освящения храма делать обхождение по солнцу в знак того, что мы идем за Солнцем-Христом. В новых книгах введено обхождение против солнца;
- в старых книгах в символе веры (8-й член) читается: «И в Духа Святаго Господа Истиннаго и Животворящаго»; после исправлений слово «Истиннаго» было исключено;
вместо сугубой, т. е. двойной аллилуии, которую творила русская Церковь с древних времен, была введена трегубая (то есть тройная) аллилуия;
- Божественную литургию в Древней Руси совершали на семи просфорах; новые «справщики» ввели пятипросфорие, т. е. две просфоры исключили.
УКРАЇНА
12418 / Коментарів нетІсторія Конституції України
27 червня 2007 р
джерело
1 лайков128 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української государства.Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня.
Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.
Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Розглядаючи питання про конституційні права України, необхідно звернеться до видатних пам'яток правової культури України.
Ще в княжі часи, коли починалося формування феодального права, з'явилася «Руська Правда» князя Ярослава Мудрого - найважливіший юридичний пам'ятник Київської Русі. На ім'я автора це документ ще називають «Правдою Ярослава». У наступні століття цей документ доповнювався і змінювався. В даний час відомо 106 списків «Руської Правди», складених у XIII-XVII ст. Вони відображають певні етапи розвитку феодалізму в Київській Русі, включають в себе права власності, види договорів, кримінальне право.
«Руська Правда» і місцеве звичаєве (Ця інформація базується на звичаях) право були чинним законом в Литві, до складу якої входили північні і центральні українські землі. У XVI ст. тут видаються три збірки законів (1529, 1566 1588 pp.), які отримали назву Литовські статути. У них регулювалися питання кримінального права і процесу. Ці документи захищали інтереси шляхти. Литовський статут 1588 р тривалий час був чинним законом на землях України. Литовські статути були кодексом феодального права, в якому інтереси шляхти ретельно захищалися нормами цивільного і кримінального права.
Серед пам'яток правової культури України значне місце займають збірники магдебурзького права, що діяли в містах, які звільнялися від управління і суду феодала і користувалися правом самоврядування (виникло в місті Магдебурзі). Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду., Купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі. Опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів.
Українські міста одержували магдебурзьке право від литовських князів, польських королів, російських царів, а також українських гетьманів. Першим це право на Україні одержали міста: Санок (1339г.), Який був в Галицько-Волинському князівстві; Львів (1356г.); Київ (протягом 1494-1497 рр.); Станіслав (1663 г.), нині Івано-Франківськ. Пізніше магдебурзьке право отримало більшість міст України: Вінниця, Глухів, Дубно, Житомир, Козелець, Лубни, Полтава, Чернігів та ін.
Фактичне застосування магдебурзького права в Україні припинилося після поширення в ній в 1783 р «Установи для управління губернією Всеросійської імперії» 1775 і створення загальноросійської судової системи. Указом 1831 р Микола І скасував магдебургсоке право по всій Україні, крім Києва, де воно збереглося до 1835 року в містах Західної України, які після першого поділу Польщі в 1772 р відійшли до Австрії, застосування магдебурзького права було припинено в 1786 р
У XVII ст. Поряд з місцевим звичаєвим правом, польсько-литовським законодавством і магдебурзьким правом з'явився документ, який підтверджує політичну і правову автономію України в складі Російської держави. До складу цього документа увійшли: Березневі статті (Перяславські договори або Договір Богдана Хмельницького) 14 березня 1654 р вказані до них статті Богдана Хмельницького (статті Війська Запорозького) 21 березня 1654 р подані російському царю, і царські укази до них.
Перша в історії українського народу дійсно демократична народна конституція з'явилася при Ф. Орлика на початку XVIII в. (Згадайте з курсу історії України, коли і за яких обставин П. Орлик став гетьманом України).
