sooova123
07.06.2020 19:10

1.Какое событие произошло позже других?

1) правление Василия Шуйского, 2) «Угличская драма», 3) правление Лжедмитрия I, 4) воцарение династии Романовых.

2. Какое событие произошло в 1645 году?

1) начало царствования Алексея Михайловича, 2) Соляной бунт, 3) принятие Соборного уложения, 4) начало церковной реформы патриарха Никона.

3. В каком году началось царствование династии Романовых?

1) 1584, 2) 1598, 3) 1605, 4) 1613.

4.В чем причина денежной реформы Елены Глинской?

1) дефицит денег в казне, 2) недостаток серебра для чеканки монет, 3) потребность в создании единой монетной системы на всей территории страны, 4) увеличение торгового оборота с Европой.

5.Кто такой Малюта Скуратов?

1) книгопечатник, 2) опричник, 3) основатель купеческой династии, 4) путешественник.

6.В каком году заключен Столбовский мир?

1) 1617, 2) 1634, 3) 1648, 4) 1667.

7.Какова причина разрыва между Алексеем Михайловичем и патриархом Никоном?

1) изъятие церковных ценностей для нужд государства, 2) неудачи в ходе русско-польской войны, 3) притязания Никона на верховенство церковной власти, 4) симпатии царя к старообрядцам.

8.Как называется порядок назначения на должности в соответствии с заслугами рода?

1) головничество, 2) кормление, 3) местничество, 4) пожилое.

9.Что из перечисленного произошло в царствование Федора Ивановича?

1) заключено Полюсское перемирие со Швецией, 2) началось восстание Хлопка, 3) принят указ о «заповедных летах», 4) смерть царевича Дмитрия.

10.Что является итогом Смуты?

1) воцарение династии Романовых, 2) союз с Речью Посполитой против Крымского ханства, 3) установление сословно-представительной монархии в России, 4) утрата независимости Российского государства.

11.Каким портом Россия обладала в течение всего XVII века?

1) Азовом, 2) Архангельском, 3) Выборгом, 4) Мурманском.

12.Что из названного было одной из главных причин городских восстаний XVII века?

1) введение подушной подати, 2) ухудшение положения городских низов из-за введения новых налогов, 3) преследование старообрядцев, 4) введение в городах цехов и гильдий.

13. Понятие «Вечный мир» связано с отношениями России в XVII веке с

1) Польшей, 2) Турцией, 3) Швецией, 4) Англией.

14.Что было одной из причин народных волнений в XVII веке?

1) окончательное закрепощение крестьян, 2) введение Юрьева дня, 3) введение рекрутской повинности, 4) введение подушной подати.

15.Как называлась система мер, предпринятых Иваном Грозным в 1565-1572 годах для укрепления своей самодержавной власти?

1) местничество, 2) опричнина, 3) нестяжательство, 4) земщина.

16.Кого в период Смуты называли «тушинским вором»?

1) Лжедмитрия II, 2) Василия Шуйского,

3) Ивана Болотникова, 4) Ивана Заруцкого.

17.Какие из названных имен связаны с событиями церковного раскола?

а) Филарет, б) Аввакум, в) Никон, г) Иосиф Волоцкий, д) царь Алексей Михайлович, е) царь Федор Иванович. 1) АБВ, 2) АВГ, 3) БВД, 4) БВЕ.

18. Система содержания должностных лиц за счет местного населения в России называлась

1) местничеством, 2) полюдьем, 3) барщиной, 4) кормлением.

19.Какие из названных событий произошли в царствование Алексея Михайловича?

а) принятие Соборного уложения, б) Северная война, в) разделы Речи Посполитой, г) Медный бунт, д) Семилетняя война, е) восстание Степана Разина. 1) АБД, 2) АГЕ, 3) БВЕ, 4) ВДЕ.

20.Какая дата связана с образованием Второго ополчения и освобождением Москвы в годы Смуты?

1) 1589, 2) 1612, 3) 1662, 4) 1701.

21.Одним из последствий принятия Соборного уложения стало:

1) установление бе срока сыска беглых крестьян, 2) продление срока сыска крестьян до 15 лет, 3) упразднение правила «С Дона выдачи нет», 4) разрешение помещикам ссылать крестьян в Сибирь.

23.Какое из положений содержалось в Соборном уложении?

1) введение опричнины, 2) запрещение передавать поместья по наследству, 3) установление Юрьева дня, 4) объявление крепостного состояния крестьян наследственным.

24.В каком году в Москве вспыхнул Соляной бунт?

1) 1480, 2) 1648, 3) 1662, 4) 1700. 25.Какое из названных событий произошло в XVII веке?

1) появление поместий, 2) формирование единого российского рынка, 3) кризис крепостнической системы хозяйства,

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Vlarizon98
05.06.2020 10:27

Золота́ Орда́ (Улус Джучі, тюрк. Улу Улус — Велика Держава) — кочова держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру[3]. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом Джучі, старшого сина Чингісхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). У східних літописних джерелах улус Джучі називався Дешт-і-Кипчак, Білою ордою (Ак-орда) та Синьою ордою (Кок-орда). Керувалася прямими нащадками Джучі, що носили титул ханів, а з кінця 14 століття — великих ханів на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила — улуси нащадків двох синів Джучі — Батия та його старшого брата Орда Іхена[3]. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися Велика Орда, Астраханське ханство, Кримське ханство, Ногайська орда, Казанське ханство, Велике князівство Московське, Сибірське ханство, Казахське ханство, Узбецьке ханство.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
i942627
05.04.2022 09:57
Успіхи повстанців на першому етапі Визвольної війни значною мірою пояснюються двома вдалими тактичними кроками гетьмана: залученням на свій бік реєстрового козацтва і укладенням союзу з кримськими татарами. Отже, розпочинаючи боротьбу проти Речі Посполитої, Б. Хмельницький застосував абсолютно нову модель боротьби, у якій зовнішньополітичний фактор був центральним.

Переговори з Кримським ханством були надзвичайно важливими для козацького ватажка, адже вони давали змогу забезпечити власний тил і посилити повстанське військо мобільною татарською кіннотою, яка могла ефективно протистояти польській. Саме тому гетьман сам вів переговори і навіть залишив у Криму заручником свого сина. У середині березня 1648 р. союз було укладено, і на до повстанцям вирушило близько 4 тис. татарських вояків на чолі з Тугай-беєм. Проте цей міліарний альянс був дуже ненадійним, бо Україна для Кримського ханства тривалий час була, з одного боку, об'єктом для грабунку, з іншого - певною загрозою. З огляду на це перемога України у протистоянні з Річчю Посполитою, становлення та зміцнення української державності зовсім не входили у плани татар. Вони мали на меті взаємо ослаблення протидіючих сторін та провокування перманентного їх протистояння, тобто створення ідеальних умов для татарських грабіжницьких набігів.

У цей період Б. Хмельницький та його прибічники боролись лише за політичну автономію для козацького регіону. Зборівська угода, яка, давалось би, фіксувала досягнення поставленої мети, з часом показала свою нежиттєздатність. Вона не знала протиріч і суперечностей між Україною та Польщею, і боротьба запалала з новою силою.

Гетьман дедалі більше починає розуміти, що вирватись власними зусиллями з-під польського панування, ще й маючи ненадійного союзника - татар, не вдасться. До того ж для більшості володарів європейських держав він був лише бунтівник, що вів боротьбу проти законного свого господаря - польського короля. Тому Б. Хмельницький змушений був шукати надійну та міцну державу-покровителя. Найбільш реальними кандидатурами були Росія та Туреччина, але оскільки Москва у цей час зайняла вичікувальну позицію, гетьман зробив ставку на Оттоманську Порту. Вже у другій половині 1650 р. було укладено угоду зі Стамбулом про надання українським купцям права вільно плавати Чорним морем, торгувати без мита у турецьких володіннях. Наприкінці року Оттоманська Порта нормально прийняла Військо Запорозьке під свою протекцію.

Ще починаючи з 1648 р. , Б. Хмельницький неодноразово звертався до Москви з проханням до в антипольській боротьбі. Цікаво, що він навіть загрожував війною, якщо не буде надано цієї до Не бажаючи розривати миру з Польщею, Москва зайняла вичікувальну позицію. Але бажання розширити сферу свого впливу, використати Україну як буфер проти Туреччини, залучити українські козацькі збройні формування для відвоювання у Речі Посполитої втрачених Росією територій сприяли тому, що російський цар після деяких вагань погодився прийняти Військо Запорозьке під свою руку.

Спочатку російські посли відмовились принести присягу за царя, оскільки відповідно до специфіки їх державного устрою самодержець своїм підданим не присягає, а потім боярин Бутурлін, який очолював російську делегацію, відмовився дати письмову гарантію збереження прав і вольностей України після того, як договір набере чинності. Оскільки усі переяславські рішення були усними, кожна з сторін могла трактувати їх довільно. Отже, події січня 1654 р. у Переяславі мали головним чином ритуально-символічний характер.

У березні 1654 р. у Москві козацька делегація передала на розгляд росіянам проект договору із 23 пунктів, центральною ідеєю яких було збереження української автономії. Проте окремі статті обмежували її суверенітет: збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони; заборонялись дипломатичні зносини з Варшавою та Стамбулом.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота