Ак Орда - феодальное государство, существовавшее на территории Дешт-и-Кыпчака в середине XIII - первой трети XV вв. Территория Ак Орда сформировалась постепенно, по мере ослабления её зависимости от Золотой Орды. В состав Ак Орды входила восточная часть улуса Джучи (левое крыло), охватившая обширную площадь современного Казахстана, кроме Жетысу, к востоку от р.Урал и к северу от Аральского моря и реки Сырдарьи. В Ак Орде правили Бату-хан и его преемники. Орда-Ежен, старший брат Бату, получил в удел резиденцию своего отца Жошы-Кок Орду, располагавшуюся в верховьях Иртыша около озера Алаколь. Столицей Ак Орды в XIV в. был г. Сыгнак. Ак Орда была населена тюркоязычными племенами. Наряду с кыпчаками на этой территории обитали найманы, уйсуни, карлыки, кереиты, конграты, мангыты, аргыны и др. Первым ханом Ак Орды был султан Сасы-Бука, после его смерти ханом стал его сын Ерзен. При них политическая история Ак Орды характеризуется борьбой за освобождение территории Восточного Дешт-и-Кыпчака из-под власти Золотой Орды. Во второй половине XIV и в первой половине XV вв. ханам Ак Орды приходилось вести войны со своими могучими соседями
░█▀▀█ ▒█░▄▀ ░░ ░█▀█░ ▀▀▀█
▒█▄▄█ ▒█▀▄░ ▀▀ █▄▄█▄ ░░█░
▒█░▒█ ▒█░▒█ ░░ ░░░█░ ░▐▌░ ак-47) ак-орда
Объяснение:
Відповідь:
Церква відіграла особливу роль в історії середньовічної держави. На момент виникнення варварських королівств християнство близько двох століть було офіційною релігією Римської імперії. З духовної общини церква перетворилася на соціально-політичну організацію зі своєю ієрархією. Теократична доктрина розглядала церкву як єдину організацію, якій належить право бути посередником між Богом та людьми. "Варварські" королі приймали ортодоксальне християнство заради підтримки церкви. Так, Карл Великий спирався на церкву з метою політичної консолідації Франкської імперії. У 800 році папа Лев ПІ проголосив Карпа імператором Римської імперії. В особі імператора франків церква одержала захисника своїх значних земельних володінь та імунних прав. Імператор узаконив церковну десятину. Християнська церква стала великим земельним власником. їй належали близько 1/3 оброблюваних земель.
У VII столітті оформлюється церковна юрисдикція: встановлюється церковний імунітет священнослужителів (заборона світського втручання у справи церкви). Пізніше церква набуває права сеньйорального суду стосовно підвладного населення, залежних станів, васалів. Одночасно християнська церква перетворюється на незалежну, автономно керовану централізовану політичну і духовну організацію. Державні справи стали розглядатися римськими папами як один з найважливіших аспектів діяльності церкви.
Пояснення:
