Нужны монополии Бунге, Витте и Вышнеградского.

Аби познайомитися з історією Спартака, достатньо подивитися одну з численних екранізацій або прочитати якусь книжку про нього. Нижче ми розповімо про одну зі спроб висвітлити події третього повстання рабів у Стародавньому Римі – про роман італійського письменника Рафаелло Джованьйолі “Спартак” (1874 р.). Вірніше, говорити ми будемо зовсім не про роман, а про життя в цьому романі, тобто не про письменника і книжку, а про самого Спартака, виходячи із того, що створив Джованьйолі.

Спартак отримав свободу в цирку. Близько сто двадцяти тисяч людей подарували йому волю, повернувши великі пальці в небо. Здійснилася мрія гладіатора. Тепер він може робити, що йому заманеться, тепер він нікому нічого не винен. Що робить Спартак? – готує повстання.

Навіщо? Він же отримав свободу і без повстання. На що він розраховує? Для чого йому це?

Щоб відповісти на ці питання і хоч трішки наблизитися до розуміння мотивів Спартака, треба подивитися, чим був Рим в той час – в І ст. до н.е.

Либерализм -- философское и общественно-политическое течение, которое важнейшими свободами считает свободу слова,  свободу выбирать себе представителей на честных и свободных выборах. В экономическом плане -- это неприкосновенность частной собственности, свобода торговли и предпринимательства.   Либералы выступают за права людей. Они ставят человека выше всего. Они провозглашают незыблемость и нерушимость свобод и прав каждого человека. Устанавливают их правовой основой общественного и экономичесого порядка.   Консерватизм -- идеологическая приверженность традиционным ценностям и порядкам.   Консерваторы ничего не хотят менять. Они живут по старым традициям и нормам. Либералы же наоборот, пытаются провести как можно больше реформ, чтобы человек чувствовал себя свободным и не ущемлённым в правах.