Прочитайте фрагмент історичного джерела. »» 1. Як автор документа поясню-
вав причини переселення українських селян у степові землі Сірого Клину?
» 2. У чому полягала суть переселенської політики російського уряду?
З розповіді землеміра М. Бондаренка про українських переселенців Сірого Клину: «Сам Омськ
виглядає як московське місто, але базар і ярмарок балакають українською мовою... Бажання мос-
ковського уряду "розпорошити" українців і розчинити їх поміж росіянами розбилось почасти об
небажання росіян селитися в степах. Коли прийде українець місце під оселю, його запи-
тують: "А куди б ти хотів переселитись?" - "Та так, щоб хліб можна їсти", - відповідав українець. Коли
ж росіянину поставити подібне питання, той почне вимагати, щоб і ліс був, і вода, та й від міста
близько або від залізниці...
Розраховував московський уряд також на білорусинів як на обрусителів. Хоч план уряду з Пе-
тербурга не виконувався, як правило, але був виняток, де справді населяли село по плану. Люд-
ність такого села за національностями виглядала так: 40 % українців, 30 % росіян і 30 % білору-
синів. 30 % росіян і 30 % білорусинів створять більшість, але на практиці вийшло інакше, бо
білорусини відразу ставали на бік українців. Вони й старались як у мові, так і у всьому іншому бути
подібними на справжніх українців. Селився кожен коло своїх земляків, і вже по зовнішньому
вигляду можна було пізнати, хто яку частину села населяв, причому білорусини селилися разом
з українцями, обмазували свої хати білою глиною й ходили до спільних колодязів з журавлями по
воду...
Про місцевість на південь від залізниці — Акмолинська область, Семипалатинська й ін. та й про
Зелений Клин можна з певністю сказати, що якби туди привезли сонного чоловіка й коли б він
прокинувся десь в середині, скажімо, Акмолінської області, то він би думав, що знаходиться
в Україні, і якби його щось і вразило, то лише заможність селян, хліборобські машини по дворах
та великі відстані від села до села. Зрештою Україну скопійовано точно...»
Прочитайте фрагмент історичного джерела
і 1
4. ​

ответ: Декларація прав людини і громадянина» проголошувала принцип «громадянської рівноправності», фактично, у усіх пунктах, але ми відзначимо кілька статей

Стаття 1 говорить про свободу і рівність всіх людей у ​​своїй гідності та правах.

Стаття 2 говорить про те, що кожна людина має права і свободами незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, політичних переконань, походження, майнового стану і так далі.

Стаття 13 говорить про право кожного на вільне пересування (в 1ом пункті) і на право залишати і повертатися в країну (у 2Ом пункті).

Стаття 15  про право кожної людини на громадянство, і про те, що ніхто не може бути позбавлений громадянства довільно, і про право на зміну громадянства.

Незважаючи на своє важливе значення, «Декларація прав людини і громадянина» була лише збірником основних принципів, на яких повинні ґрунтуватися закони держави. В ході революційних перетворень неодноразово робилися спроби створити новий кодекс законів, але вдалося це лише в часи правління Наполео на Бонапарта. Після тривалої і кропіткої роботи юристів в 1804 р. був оприлюднений Цивільний кодекс (Ілл. 5). Пізніше з'явилися кримінальний і комерційний кодекси. Цивільний кодекс набув чинності у Франції і деяких залежних від імперії державах.Він став основою законодав.

У Цивільному кодексі послідовно захищалося право приватної власності: «Власність є право користуватися і розпоряджатися речами абсолютним чином, якщо тільки здійснення цього права не стає заборонене законами або регламентами». Порівняйте ставлення до власності в " декларації

прав людини і громадянина» і Цивільному кодексі. Можна говорити про помітні відмінності між двома документами?

Однак у Цивільному кодексі далеко не завжди дотримувався принцип рівності. Права жінок обмежувалися, влада батька в сім'ї була майже абсолютною.

У Цивільному кодексі сказано: «Чоловік зобов'язаний надавати заступництво своїй дружині, дружина — послух чоловікові». Чому ця стаття вважається прикладом безправного становища жінок?

Незважаючи на недоліки, Цивільний кодекс гарантував збереження багатьох завоювань Великої французької революції. Перш за все він проголошував рівність можливостей і недоторканність власності.