Китай - традиции против модернизацииВо второй половине 20 века Китай стал на путь реформ, которые затронули практически все стороны общественной жизни. Это поставило под угрозу сохранение многих обычаев и традиций Китая.Переход к рыночным отношениям серьёзно затронул традиции современного Китая, а также пошатнул традиционные представления о нормах поведения в обществе. Новый тип морально-нравственных отношений постепенно становится нормой для многих китайцев. Однако как показывает опыт многих европейских стран, ни к чему хорошему это не приводит. Утрата духа гуманности, корыстность, осложнение отношений между членами семьи – всё это следствие произошедших перемен. Поэтому многие жители Китая подвергают резкой критике модернизацию и изо всех сил стараются хотя бы частично сохранить традиции народов Китая. Рассказ о традициях Китая – это реферат о жизни современного китайского общества, которое соблюдает и ценит старинные обычаи своих предков. И за это китайцев, нельзя не уважать.
Ди́ке По́ле — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII вв.
Колоніза́ція — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.
Слободи - окреме поселення або група поселень, жителі яких за несення військової служби звільнялися від повинностей і податків.
* Такі поселення були поширені у XVII - XVIII ст. на території Слобідської України.
Магна́т — можновладець, вельможа, князь. Людина високого соціального стану, шляхетського походження чи багата (великий землевласник, представник родової й багатої знаті)
Козаки́ — учасники самоврядних чоловічих військових, згодом і територіальних громад, спільнота людей такої самоназви, що з 15 століття фіксуються джерелами у степах Східної Європи, зокрема Подніпров'я, на теренах Дикого поля (Великого Лугу, Дніпровського пониззя).
ВАТАГА - Велика група людей; юрба, товариство.
Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою
Голота — те саме, що й сірома. Голо́та — українське козацьке прізвище, що походить від слова голота.
Ві́йсько Запоро́зьке Низове́ — нереєстрове козацтво Запорожжя другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра. Очолював військо кошовий отаман, осередком була Запорозька Січ.
Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Ге́тьма́н (від нім. ... hetman — командувач) — назва урядників, вищих воєначальників та титул монарха
Ча́йка — безпалубний весельно-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у 16—17 ст.
Бра́тства — національно-релігійні громадські організації руських (українських і білоруських) православної та унійної шляхти та міщан у XVI–XVIII ст. Виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах.
Кодак або Койдак[1] (сучасне Кайдаки— гора, тобто «поселення на горі») — колишня фортеця на правому березі Дніпра навпроти Кодацького порогу, розташована на 10 км нижче сучасного міста Дніпра
Ордина́ція 1638 (від лат. ordinatus — упорядкований, «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») — постанова вального сейму, видана у грудні 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
