Объяснение:
После греко-персидких воен в 5 веке до н.э., которые принесли большие разорения и гибель множества людей в греческих полисах. Греки поняли, что поодиночке отдельные города-государства становятся легкой добычей для объединенного врага, да ещё и такого сильного и могущественного, как Персидская империя.
В Полопеннесских войнах, которые велись с 431 по 404 год до н.э. спартанцы разгромили Афинскую державу. Так же война принесла большие разорения, повсюду была бедность. Афины же были полуразрушены и больше никогда не могли вернуть былого величия.
Однією з причин швидкого зростання Османської імперії була її армія. Значна частина її складалася з постійних, добре навчених воїнів, яких набирали як серед мусульман, так і серед християн.
Чітка централізація Османської імперії давала можливість збирати армії чисельністю понад 200 тис. вояків, тоді як європейські армії нараховували по декілька десятків тисяч. Армія складалася з кавалерії (імператорської, легкої та провінційної), піхоти, в якій вирізнялись особливі інженерні, охоронні та інші загони, артилерії, якій не було рівної в Європі, та елітних підрозділів яничарів
