побут села в 19 столітті та на початку 20 ст.
В 19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при до кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.
ВІЙСЬКОВА-МОРСЬКА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Створення сильної регулярної армії Небувале зростання військових витрат, і як наслідок -покриття їх за рахунок найжорстокішого вичавлювання коштів за рахунок простого народу Поява цілої плеяди талановитих полководців і флотоводців: А. Д. Меньшиков, Б.П. Шереметьєв, Ф. М. Апраксин. Введені рекрутські набори тяжким тягарем лягли насамперед на російське село, так як термін служби не був визначений, людина відправлений в армію не сподівався на повернення до звичайного життя Створення потужного військово морського флоту
9 АДМІНІСТРАТИВНА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Особливістю колегій (рр.) В порівнянні з наказами стало більш чітке розмежування сфер їх діяльності, і, головне, дорадчий «колегіальний» порядок ведення справ. Введення посади фіскалів (людини, що стежить за діяльністю посадових осіб) налякало чиновників, а самі фіскали, небезгрішні за частиною хабарів і зловживань, щосили користувалися своїм становищем Табель про ранги (1722 г.) зобов'язувала усіх дворян служити і оголошувала службу єдиним отримання будь-якого державного чину, а значить, і основою будь-якої кар'єри Значно зросла кількість чиновників, яких до кінця петровського царювання налічувалося понад 3тис.чел., також зросли видатки на утримання управлінського аппара та. Фрагмент Табелі про ранги.
10 ПЕРЕТВОРЕННЯ В галузі культури, науки І ПОБУТУ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Відкриття першого вищого навчального закладу. Важливою особливістю культурних перетворень Петра I було те, що вони проводилися «зверху», нерідко шляхом нав'язування чужих російському суспільству європейських побутових традицій. Гоління борід не робив російського європейцем, а лише ображало його релігійні почуття. Петро I відправляв за кордон для навчання немало молодих дворян, для оволодіння морськими науками, а також механікою, артилерійським справою, математикою, іноземними мовами. Відбулися зміни торкалися лише верхівку суспільства; що стосується російського селянства, то воно ще дуже довго по подію Петровської епохи не читала газет, не ходило в театр, не знало, що таке асамблеї, і вже тим більше ніколи не носило перук Видання першої газети- «Ведомости ...», розвиток театру, установа асамблей. Кунсткамера в Санкт-Петербурзі
11 церковних АЯ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Засоби раніше належали церкви пішли і на підтримку величезної армії і флоту. Святійший Синод став своєрідним відомством ідеологічного і релігійного контролю, а церковна ієрархія перетворилася на різновид державної бюрократії. Монастирі стали використовуватися в якості своєрідних притулків для відставних і жебраків. Церква втратила свою автономію.
12 РЕФОРМИ В ОБЛАСТІ ЕКОНОМ ике ПЛЮСИ: МІНУСИ: Ухвалення митного тарифу. Петро прагнув захистити молоду вітчизняну промисловість від конкуренції промисловості західноєвропейської. У перші роки створення великої Російської промисловості використовувалася наймана праця. Однак його резерви були невеликі. Власники заводів стали посилено поширювати кріпосницькі порядки на мануфактури. Була створена промисловість, здатна повністю забезпечувати всі найважливіші військові і державні потреби країни, ні в чому не залежала від іноземного експорту. Закон не визначав розмір селянських повинностей, він встановлювався самим поміщиком Розвиток промислового і ремісничого виробництва, отримання Росії виходу до Балтійського моря сприяло зростанню зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
13 петровських реформ ОЧИМА Ключевський Почнемо з його висловлювань щодо планомірності і природності перетворень Петра I. «Наскільки Петрова реформа була заздалегідь обдумана, планомірно і наскільки вона виконана по задуманого плану - ось питання, що зустрічають нас на порозі історії Петра Великого». «... сама програма Петра була вся написана людьми 18-го століття. Але необхідно відрізняти завдання, що дісталися Петру, від засвоєння і виконання їх перетворювачем ». «... реформи Петра I прямували умовами його часу, до нього не діяли, частиною створеними ним самим, частиною вторглися в його справа з боку.
Объяснение:
