Договор о мире и родственные между моде и уди перечислите основные условия договора​

Восстание началось с провозглашения костюшко «акта восстания» в кракове. документ определял цель выступления — восстановление речи посполитой в границах 1772 г. реализация «акта восстания» требовала вывода иностранных войск, возвращения отобранных земель, осуществления реформ. лозунгом повстанцев в польше стал девиз: «свобода, целостность, независимость». восстание охватило территорию литвы и западной части беларуси во второй половине апреля 1794 г. общее количество его участников на территории беларуси составляло около 25 тыс. человек. среди них были шляхтичи, духовенство, мещане, встречались и косинеры. так называли крестьян, вооруженных косами. они принимали участие в битвах под деревнями поляны, липнишки, солы, крупчицы. поланецкий универсал, провозглашенный 7 мая, позволял крестьянам получить личную свободу при условии, что они рассчитаются с панами и заплатят государственные налоги. однако этот документ встретил противодействие шляхты. центром восстания на -литовских землях стала вильна. в ночь на 23 апреля город оказался в руках повстанцев. ими руководил инженер-полковник, поэт якуб ясинский (1761—1794). он представлял «якобинское» течение в восстании. источник:  

Східні слов’яни, як й інші народи почали активно освоювати нові землі. Слов’яни Лівобережжя поступово освоюють нові землі на північному та південному сході, що були заселені до цього угро-фінами, балтами та іншими племенами. Поступово у VIII–X ст. завершується формування нових племінних об’єднань. Тепер уже літописці нараховують велику кількість різних племінних груп. Загальний термін «слов`яни», типовий для VII–IX ст., замінюється конкретними назвами окремих племінних союзів. Нестор Літописець у «Повісті временних літ» дає таку картину розселення 13 слов’янських племен у IX ст. На півночі поблизу озера Ільмень мешкали словени, на південь від них у верхів’ях Волги і Дніпра – кривичі. В басейні верхньої Оки знаходилися в’ятичі, на південний захід від них, над верхньою частиною середнього Дніпра і річки Сожа – радимичі, на північ від річки Прип’ять, в Поліссі, – дреговичі. Між Прип’яттю, Дніпром і Горинню – древляни, на південь від них, понад середнім Дніпром, – поляни. На Лівобережжі, в басейні Десни та Сейма, – сіверяни (сіверці), між Дністром та Бугом – уличі, Дністром та Прутом – тиверці. У Прикарпатті (нинішня Галичина) і Закарпатті – хорвати, у верхів’ях Західного Бугу мешкали дуліби, пізніше – волиняни і бужани