Проаналізувавши політичні засади програм тогочасних партій підросійської України, сформулюйте 3 причини відданості більшості з них ідеями федералізму

.Українська народна партія єсть партія робітницької маси українського народу; єсть партія українського міського і сільського пролетаріату.

Українська народна партія визнає соціалістичний ідеал як єдиний, котрий може остаточно задовольнити український і інші народи, знищити визиск, безправ’я, знищить сучасний устрій, збудований на насиллі, примусі, нерівності і пануванні.

Цей ідеал такий: взагалі, знаряддя виробу - фабрики і заводи на землі, оселеній українським народом, мусять належати Українцям-робітникам, а земля (рілля) - Українцям-хліборобам.

 

ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА - УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ.

...Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка Україна будучини мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, що різняться умовами життя: такі: Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжжя, Кубань, Чорномор’я, Полісся, Галичина і т. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріат і, взагалі, працюючий український люд.

1. Некомпетентность Гитлера. Его поражение произошло не столько из-за ошибок в стратегии, сколько от авантюризма политических и военных планов. 2. Распутица и морозы. Гитлер не учел, что мороз может повлиять не только на солдат, но и на вооружение и технику. 3. Человеческие ресурсы. СССР бросила на борьбу с врагом все свои ресурсы, чего не могла сделать Германия. 4. Масштабы войны. Причиной неудач Германии было то, что немецкие войска были принуждены преодолеть большое расстояние не ожидая затяженности войны. Германия не готовилась к затяжной борьбе, она планировала победить ещё до наступления осени. 5. Ошибки немецкого генералитета. Первой стратегической ошибкой был выбор первоначальной диспозиции немецких войск. Наступление началось без чётко выраженной цели и единого взгляда на его стратегию. Необдуманно вермахт бросил основные силы на захват Москвы, вместо того, чтобы оборонять уже захваченные города. В результате они потеряли около 350 тыс. человек. А также, бросив все свои главные силы на Кавказ, Германия недооценила возможность сопротивления советских войск под Сталинградом.