На протяжении xvi - первой половины xvii в. численность населения европы постоянно росла. прежде всего это касается xvi века, в течение которого население европейских стран увеличилось с 69 млн до 95-100 млн человек. средняя плотность населения в европе увеличилась до 30-35 человек на 1 кв. км, что составляло примерно треть от современного уровня. рост численности населения было особенно заметным после ужасных времен эпидемии чумы ("черной смерти"), которая опустошила европу в xiv в. в первой половине xvii в. темпы роста уменьшились, и в середине века населения европейских стран составляло 110-115 млн человек. причины увеличения численности населения состояли в росте рождаемости, улучшении условий жизни, изменениях в рационе питания европейцев. средняя продолжительность жизни человека составляла 30-35 лет, что не исключало наличия людей, достигали преклонного возраста. большинство мужчин умирала в возрасте 40-60, женщин - 20-40 лет. прежнему большой оставалась смертность новорожденных: только половина из них достигала десятилетнего возраста. связано это было с отсутствием медицинской во время родов, пренебрежением элементарных правил гигиены. больниц в современном понимании просто не существовало, были лишь приюты для неизлечимо больных, калек и престарелых. ужасные санитарные условия, особенно в городах, способствовали распространению болезней и эпидемий. в xvi - первой половине xvii в. отдельные районы европы неоднократно поражала эпидемия чумы. под время вспышки чумы в 1629-1631 гг, охватившего почти все средиземноморье, умерло более половины городского населения. земли чума опустошала в 1624-1630, 1634-1639 гг и в конце тридцатилетней войны. потери населения в этих странах составляли 60-75%. значительными были людские потери также от эпидемий оспы, холеры, тифа. население европы не только от эпидемий, но и от голода в неурожайные годы, , военных опустошения. особенно ощутимыми были потери от войн, связанные с началом использования огнестрельного оружия и массовым убийством мирного населения, стало обычной практикой ведения военных действий. во время восстания в нидерландах против испанского господства герцог альба, возглавлявший карательную экспедицию, извещал короля филиппа vi: "если я захвачу алькмаар, то ни существо не останется живой. каждую горло будет перерезано ножом ". огромными были потери во время гражданских войн во франции и первой общеевропейской тридцатилетней войны. по приблизительным подсчетам, только в xvii в. европа потеряла в войнах 3 млн человек. эпидемии, голод и войны были главными факторами, которые ограничивали рост населения, влияли на движение народонаселения и повседневная жизнь человека в xvi - первой половине xvii в.
Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
