Объяснение:Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.
1)Возникновение К. было подготовлено общественным разделением труда и развитием товарного хозяйства в недрах феодализма. В процессе возникновения К. на одном полюсе общества образовался класс капиталистов, сосредоточивших в своих руках денежный капитал и средства производства, а на другом — масса людей, лишённых средств производства и потому вынужденных продавать свою рабочую силу капиталистам. Развитому К. предшествовал период т. н. первоначального накопления капитала, суть которого состояла в ограблении крестьян, мелких ремесленников и захвате колоний. Превращение рабочей силы в товар и средств производства в капитал означало переход от простого товарного производства к капиталистическому.
2)Усложнение социальной жизни общества
• Феодальный строй разложился
• Зародился капиталистический строй (появился наемный труд и предпринимательство)
• Выросло ремесло
• Появились мастерские и целых цеха, где работали наемные работники – это увеличивало производительность, так и появились мануфактуры
• В ремесле научно-технический прогресс проходил динамичнее, чем в сельском хозяйстве
• Во многих сферы внедрялась техника
• Великий географический открытия спровоцировали необходимость привозных товаров в колониях, чего мастерские не могли обеспечить, а мануфактуры могли.
3)Есть три основных типа мануфактур: рассеянная, централизованная и смешанная. Рассеянная мануфактура была распространена, так как она не предполагала строгих цеховых ограничений. Более того на них было легко найти рабочую силу в лице бедняков.
4)Способствовала углублению общественного разделения труда и, как следствие, увеличению его производительности, усовершенствованию используемых в трудовом процессе инструментов, сделала возможным широкое использование вспомогательных механизмов, энергии воды и тому подобного. Тем самым создала предпосылки для происшедшего в результате промышленной революции перехода от мануфактуры к крупному промышленному производству, основанному на использовании паровых машин.