Первым бросается в глаза необычная одежда египетских пехотинцев. Мы видим что у этих воинов лёгкая верхняя одежда как у современных арабов, то есть у них есть преимущество в пустыне. Так же на их поясах можно увидеть разные ближние оружия, к примеру топор. Помимо одежды воинов, я хочу рассмотреть какие они используют орудия. У них можно увидеть, копья, луки, щиты и топоры, стандартные оружия которые в средневековье широко использовались во всём мире.
Кстати, на картине в её левой части можно увидеть колесницу, очень удобную не только людям которые едят на колеснице, но и коням, коням облегчили работу, дав им хорошее седло, поэтому я думаю им было легчи двигаться по пустыне, так же видно что колесницы очень хорошо разработаны и пробить их будет очень тяжело.
С таким вооружением, Фараон мог их отправить только в сильную и важную страну, с целями уж точно не мирными, раз они взяли щиты и копья. Я не могу сказать в какую именно географическую точку они идут, т.к. нету информации даже о том, какой фараон отправил их в этот поход.
Економічне становище західноукраїнських земель
Після першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була анексована Польщею і Румунією. Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. Майже 7 млн. українців, в основному колишніх підданих Австро-Угорської імперії, були позбавлені права на самовизначення. Основна маса українських земель відійшла до складу Польщі, під владою якої опинилися понад 5 млн. українців, які становили найчис-леннішу національну меншість. У промисловому відношенні західноукраїнські землі були слаборозвинутими. Понад 80% населення займалося сільським господарством.
Польща, Румунія, Чехословаччина, до яких входили західноукраїнські землі, в економічному розвитку значно поступалися США, Німеччині, Франції. Ситуація погіршувалась ще й тим, що в економіці країн, до складу яких увійшли західноукраїнські землі, панував іноземний капітал. Так, 44,4% виробництва у деревообробній промисловості і 88,5% у нафтовій контролювали іноземні банки.
