Нормани — означає «люди з півночі», або «люди північного вітру» — германомовні жителі Скандинавії (Норвегії, Швеції, Данії), які спочатку були відомі своїми розбійними набігами на землі Західної і Південної Європи з VIII по XI століття, а згодом заснуванням цілої низки держав — в Британії, Нормандії (територія сучасної Франції), у Східній Європі (Києво-Новгородське князівство, Гардарики), на Сицилії (Південній Італії) і деякий короткий час в Палестині (див.: Єрусалимське королівство, Перший хрестовий похід).
Первым тюркским фольклорным памятником, зафиксированным письменно в VI в. и отразившим ранний этап тюркского этногенеза, являются генеалогические легенды о происхождении племени ашина и его превращении в господствующую группу внутри возникшего тогда племенного союза.Самыми ранними источниками по истории тюрков являются древнетюркские рунические памятники первой половины VIII века, надписи в честь Культегина, Могиляна, Тоньюкука. В них содержится информация о территории расселения о огузов в VIII веке, политических событиях их истории в эпоху Второго Восточно-тюркского каганата.
